неділя, 19 квітня 2020 р.

Рюноске Акутаґава "Павутинка"


Втілення ідеї про моральну справедливість у новелі "Павутинка" . Філософський зміст твору. Підтекст.

У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належиться
схілятися, це - геній, і одна річ, перед якою слід упасти на
коліна, - це доброта.  (В. Гюго)


1. Запишіть тему та епіграф уроку!
2. Запрошую у світ Японії! Ознайомтесь!
Однією з особливостей японської культури є її тривалий розвиток в ізоляції (політика сакоку - закриття країни) аж до середини XIX ст - початку періоду Мейдзі. 


На культуру і менталітет японців великий вплив справило острівне положення країни, а також стихійні лиха (землетруси, тайфуни, цунамі), що знайшло відображення в ставленні японців до природи як до живої істоти - традиційна релігія синто. Поряд з синто співіснує буддизм, а також конфуціанська мораль. Вміння захоплюватися миттєвою красою природи, є особливістю національного характеру, і знайшло втілення в багатьох видах мистецтва Японії.













Не можна уявити Японію без прекрасних краєвидів, а також без незвичайної національної східної музики.
Пропоную пересвідчитись в цьому.
Перегляньте!

  
Для прихильників культури Японії: 

Чому здавна  вірили японці?
Синтоїзм, або сінто, що в перекладі з японської означає "шлях богів", є найдавнішою релігією японців. Такі вірування були притаманні людині, що не знала  законів природи, тому відбувалося одухотворення всього існуючого в світі, обожнення явищ природи тощо. Все, що мало незвичайну силу, що не могло бути зрозумілим людським розумом, розглядалося як щось надприродне і божественне, являлося предметом поклоніння і позначалося як "камі" або "мікото" — "божество". Стверджують, що синтоїстських божеств вісім мільйонів. За світоглядом японців, вони жили всюди — в небесах, на землі і у морі. У кожної місцевості був свій камі – "хазяїн". Кожна скеля, водоспад або багатолітнє дерево також називалося "камі". Божествами вважалися деякі тварини. Країну вранішнього сонця довгий час минали походи завойовників.

Буддизм.  Наступ з-за морів все ж відбувся — за чотирнадцять століть до американської окупації і за сім століть до спроб Хубілая звести через протоку плавучий міст для своєї кінноти. Але це був наступ не військ, а ідей, причому мостом, по якому на японські острови потрапила цивілізація Індії та Китаю, слугував буддизм. Серед подарунків, що прислав правитель Кореї в 552 р., в Японію вперше потрапило зображення Будди.   Буддистські сутри стали для японців першими підручниками ієрогліфної писемності, книгами, які прилучили їх до стародавньої цивілізації Сходу. Важко уявити собі більш разючий контраст. З одного боку язицький культ обожнення природи і шанування предків, з іншого — обґрунтоване віровчення зі складною філософією. Здавалось, між ними неминуча непримирима боротьба, але  Японія розчинила свої двері перед буддизмом. Дві зовсім не схожі релігії мирно вжилися і продовжують існувати. Проповідники буддизму змогли примиритися з вісьмома мільйонами місцевих святих, оголосивши їх втіленнями Будди.  
Буддизм прижився на японській землі як релігія знаті, тоді як сінто залишався релігією простолюдинів.
Відомості з біографії  Рюноске  Акутаґави.
Батько був торговець молоком, мав у власності пасовище на окраїні Токіо. Мати належала до сім’ї Акутагава, в якій пізніше виховувався знаменитий письменник: звідси і прізвище.. Рюноске народився, коли батькові було 42, а матері — 33роки. Дотримуючись старовинного звичаю, батьки зробили вигляд, ніби хлопчика їм підкинули, та віддали його на виховання в сім’ю старшої сестри матері, котра хоч і була одружена, але дітей не мала. Все це було зроблено з забобонних суджень, тому що в Японії вважається не дуже доброю прикметою, коли батькам новонародженої дитини більше тридцяти років.                                                                                                                                    
У 1910 р. Акутагава закінчив токійську муніципальну середню школу в числі кращих і, вирішивши вичати англійську літературу, вступив у Перший коледж на літературне відделення.                                                                                                                    
У 1913 р. Акутагава закінчує коледж і вступає на англійське відділення Токійського університету. Післе закінчення університету в грудні 1916 р. Акутагава отримує посаду викладача англійської мови у Військово-морській школі. Про своє життя в ці роки пізніше він напише в циклі новел про вчителя Ясукіті — чесного, але легковажного чоловіка, котрий попадав в різні забавні історії.                                    
  Про свою викладацьку діяльність говорив: «Як тільки я бачив обличчя учнів, як відразу ж мене охоплює нудьга, і тут вже ничого не поробиш. Але я миттєво оживаю, коли переді мною папір, книги, перо…».                                                                  
Але це одночасно були і самі плідні роки в його житті — за дев’ять місяців він створив близько двадцяти новел.


                                                                                               "Павутинка" (1917)
                                                                                            Історія створення       

  Новела «Павутинка» уперше була надрукована в журналі «Червоний птах», який видавала група японських письменників у 1918-1936 pp.спеціально для дітей з метою розвитку їхньої моралі й талантів. Рюноске Акутаґава прагнув у цьому творі бути зрозумілим дітям і водночас хотів утілити глибокий моральний зміст у довершеній формі.                          

Коментарі, які допоможуть зрозуміти зміст новели "Павутинка".
Словникова робота
Хто такий Будда?
 Будда - основоположник релігії буддизму; духовний учитель, здатний вивести душі із кола страждань.
Буддизм  є однією з провідних світових релігій. Особливого поширення він набув у країнах Сходу. Засновник і головний об’єкт поклоніння в буддизмі — принц Гаутама Сіддхартха, який, згідно з оповідями, жив у 563—483 рр. до н.е. За легендою, у віці тридцяти п’яти років Гаутама досяг просвітління й докорінно змінив своє життя.
Послідовники назвали принца Буддою, що в перекладі означає «просвітлений», «пробуджений». Мета буддистів — досягнути духовного просвітління, позбавившись страху, невігластва, егоїзму, лінощів, заздрощів, жадібності та інших вад.
Річка Сандзунокава (Сандзу) - Річка Трьох Доріг - в японській народній традиції річка, яка розділяє світ живих та світ мертвих. Згідно з буддійською релігією через цю річку переправляються на той світ душі померлих, вони повинні пройти
маленьким вузьким горбатим мостом. Той, хто прожив неправедне життя, не зможе перейти міст і потрапить до пекла.
Біоскоп - коробка, в один кінець вузької частини якої вставлялись картинки, що оберталися на стрижні; в другому кінці коробки було віконце, в яке дивились на картинки, що рухались (ми це називаємо калейдоскопом)
Одна  рі – міра довжини 3,9 км
Криваве озеро - загадкова водойма, що розташоване в японському місті Беппу. Вода в ній, особливо за негоди набуває містичного яскраво-червоного кольору, що спричинило виникнення навколо неї безлічі легенд.
Голкова гора (Шпиляста гора) - за японською міфологією, гора в пеклі, з якої скидають грішників у озеро киплячої крові. Гора розташована в центрі світу - там, де проходить його вісь.
  Журавлик — символ процвітання, удачі й довголіття; птахи й метелики — символ любовних почуттів і щастя; апельсин — продовження роду; вишня — ніжності й неповторності життя; бамбук — стійкості й мужності.
Лотосове (небесне) озеро - так в буддизмі розуміли рай. На західному небі, в лотосовому раю, розташоване лотосове озеро, де сидить Будда. Кожний лотос, що росте на цьому озері, співвідноситься з душею померлої людини.
Лотос – рослина, традиційний  символ чистоти. Народжується в мутній болотяній воді, однак з’являється на світ незаплямованою і чистою. Лотос уважається в Японії священною квіткою, пов’‎язаною з буддизмом. Лотос символізує саме вчення Будди, утілюючи досконалість, мудрість, духовну чистоту, прагнення до моральної довершеності й просвітлення. Ця квітка нагадує про те, що в якому б середовищі не народилася людина й де б не перебувала, вона здатна досягти високого ідеалу. Адже лотос починає зростання на дні озера в бруді й воді. Він повільно росте вгору, а коли виходить на поверхню озера, перетворюється на чудову квітку.
Тому ще одне символічне значення лотоса — це перемога краси й чистоти над брудом життя. Та чи кожен може здобути цю перемогу?

І що потрібно для цієї перемоги? Про це варто поміркувати, читаючи новелу «Павутинка».
3. Прочитайте твір Р. Акутагави "Павутинка"https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=611 
або прослухайте .

Аудіокнига:



Перевіримо уважність! Пограй!



4. Прослухайте відеоурок.

5.  Запишіть в зошит!

Притча — це невелика повчальна історія, що в

символічній формі передає глибоку мудрість.

Підтекст — прихований, внутрішній зміст

висловлювання.

6. Пограйся!  👇
 
7. Пригадайте і дайте усно відповіді на питання!

- Як описує Акутагава Рай?
- Хто такий Кандата, і чому він потрапив до пекла?
- Чому Будда вирішив врятувати розбійника?  Як він це зробив?
- Знайдіть опис Пекла?
- Як намагався врятуватися Кандата? 
- Чому він так і залишився у Пеклі?
-  У чому прихований зміст (підтекст) новели?
- Як ви тепер розумієте слова Віктора Гюго, які стали епіграфом до уроку?
8. Прочитайте довідник та розгляньте модель світу в новелі Р. Акутагави  
 Довідник до твору
1. Ідея новели – утвердження моральної справедливісті.
2. Філософський зміст – питання добра й зла, життя й смерті, удосконалення людського «я». Людина завжди має пам’ятати, що за будь-яких обставин вона несе відповідальність за все добро і зло, здійснене нею протягом життя. Вона народжується для того, щоб зробити певний вибір у своєму житті і тому повинна прагнути духовної краси, досконалості. Хоч в якому б середовищі перебувала людина, вона має бути духовно чистою. Це заклик підніматися вгору – до світла, досконалості, духовного багатства
3. Підтекст твору (прихований зміст) – показано безмежний людський егоїзм, який є насправді страшним злом. Людина завжди має пам’ятати, що за будь-яких обставин вона несе відповідальність за добрі або погані вчинки.
4. Художні образи новели: Будда - Бог, дає життя, вершить суд, карає, дає можливість виправитись, надає допомогу, неземне створіння. Тільки за одну добру справу Будда хоче полегшити долю грішника.
Кандата – людина, яка вчинила багато злочинів: убивав, грабував, підпалював, але все ж на його рахунку знайшлась одна добра справа: він врятував павучка. Потрапивши в Пекло, Кандата неймовірно страждає і прагне потрапити до Раю завдяки павутинці, яку спустив Будда. Але герой залишився безмежним егоїстом, він немає співчуття до інших грішників. Через алегоричний образ Кандати виражено повчання: «егоїзм губить людину".

9. Виконайте тест тут до 14 травня  (12.00).
Дорогі діти! Дуже дякую за вашу старанність у виконанні тестів. Проте прошу більше трьох разів тест не проходити. Оцінка ставиться - середнє арифметичне: (6+7+10):3=7,6=8б. Тому краще уважно перечитайте публікацію, а потім проходьте тест. Бажаю удачі!




Отже, в зошиті повинно бути записано тема та епіграф уроку, визначення притча та підтекст.

Виконані завданняпотрібно відсканувати чи сфотографувати, надіслати мені на електронну адресу: rogovairina4@gmail.com.

Перевірю і надішлю оцінку.
Кожного дня отримую багато листів і дуже вдячна всім за роботу! Молодці! Прошу не забувати вказувати своє прізвище та ім'я.

Немає коментарів:

Дописати коментар