Блог учителя зарубіжної літератури Ліцею №39 м. Києва Рогової Ірини Миколаївни: Рей Бредбері «451° за Фаренгейтом». 9клас

Катастрофа "світу спалених книг" у романі Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом»

Прочитайте та рзгляньте уважно! В кінці пограйте в гру і отримайте оцінки! Гра відкрита до 21.05.

Це не просто популярний письменник, це людина,яка дивує до сьогодні своїм інтелектом, глибиною та метафоричністю думки та навіть можливістю бачити наперед. Я особисто була вражена творами, написаними в 50-60 роках, які так нагадують сьогодення.

Прошу переглянути відео про Рея Бредбері.

Дуже приємно, що в Україні цікавляться творчістю Бредбері. Його книги любить молодь, а це означає, що в нас є майбутнє! Пропоную трохи більше дізнатись про творчість цього незвичайного, як на мене, письменника.

Автор, що зажди любив життя і у своїх творах боровся зі смертю

"Я зовсім не змінився. Мені все ще 14 років. Мені шкода людей, що вважають себе старими. Секрет у тому, що я досі захоплююсь життям»

Рей Бредбері (78 років, 2012р)

Письменник Рей Бредбері, який помер 6 червня на 92-му році життя, у 1999 році дав інтерв'ю Олександру Ткаченку у програмі «Обличчя світу».

Бредбері не любив, коли його називали «письменником-фантастом». «Насправді я не зовсім фантаст. Такий ярлик мені довгий час навішували. Лише 20% моїх творів можна віднести до наукової фантастики. Решта - це "магічний реалізм", чи як там краще його класифікувати... Єдиний мій суто фантастичний роман «451 градус за Фаренгейтом». Усе, про що там розказано, може дійсно відбуватися. І воно вже насправді відбувається», - розповідав він. Бредбері був впевнений, що людина має змінюватись сама і змінювати світ, хоча б у своїй уяві.
Перегляньте!

Як виник задум написання роману Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом»?

У 1930-ті роки автор роману жив в Лос-Анджелесі, де часто дивився фільми. Перед кожним з них традиційно показували кінохроніки, в яких фашисти спалювали на вогнищах книги. Ці кадри зачепили Бредбері настільки, що викликали сльози, а потім вилилися в цілий роман. Потрібно відзначити, що Рей Бредбері часто бував в публічній бібліотеці в період Великої депресії. У цей непростий час книги були кращими друзями письменника. Доля бібліотек йому теж була небайдужа.

Розгляньте!

Цікаво, що цей роман автор писав на машинці, яку брав на прокат в публічній бібліотеці Лос-Анджелеса. В основу роману ліг сюжет невиданого оповідання «Пожежний» і оповідання «Пішохід».

Вперше роман друкувався частинами в найперших Playboy.

В СРСР вперше ця книга видана в 1956 році. Відгуки на роман були різноманітні - і негативні і позитивні. Хоча навіть наявність негативних відгуків в ідеологічних журналах не привели до заборони книги.

Про що насправді Рей Бредбері написав свою книгу «451° за Фаренгейтом»?

Один з найвідоміших творів Р. Бредбері – це роман «451° за Фаренгейтом» – навіть якщо і не читали, то чули усі. У книжці ми бачимо антиутопічне майбутнє, у якому Америка оголосила книжки поза законом, а головний герой твору спалює нечисленні залишки видань, щоб заробити собі на життя. Звичайно, Рей Бредбері переймався долею американців, але чи йдеться лише про співвітчизників? Скоріше за все проблеми твору стосуються всіх і кожного. Сам автор не раз заперечував, коли йому закидали критику проблем своєї країни. Не можна цю історію розуміти, наприклад, як звинувачувальний вирок державній цензурі.

Сам Бредбері мав іншу думку про головну ідею свого найпопулярнішого роману, і в останні роки свого життя намагався виправити загальну помилку. Так, 2007 року Los Angeles Weekly першими написали про те, що «“451° за Фаренгейтом” – це не історія про державну цензуру. Скоріше за все, автор мав на увазі те, як телебачення вбиває бажання читати книги». У цьому ж матеріалі журналісти процитували самого Бредбері:

– Турбувала мене не свобода, а люди, яких телебачення перетворює на ідіотів. «451° за Фаренгейтом» не про цензуру, він про недолугий вплив популярної культури через ТБ та новини, про розповсюдження величезних екранів та про бомбардування «фактиками». Усі програми на телебаченні не дають тобі нічого окрім цих «фактиків». Вони скажуть вам, коли Наполеон народився, але не скажуть, ким він був насправді. Стосовно ж самого питання цензури – Бредбері не вважав це проблемою, принаймні, для Сполучених Штатів:

– У нас ніколи не було проблем із цензурою у нашій країні, ми ніколи не спалювали книг. Мали місце окремі огріхи, як, наприклад, книги МакКарті були вилучені з поличок, але їх повернули туди за кілька днів. Я постійно отримую листи від вчителів, які кажуть, що їхні книги були тимчасово заборонені. Я їм кажу, не турбуйтеся, поставте їх назад на полички, вони (органи контролю – ред.) прийдуть і знайдуть їх на поличках знову, і ви такі скажете «Упс, як то вони туди повернулися?». Розумієте, про що я? Продовжуйте повертати книги, вони продовжуватимуть забирати їх. Вчитель ви чи бібліотекар, робіть свою справу, твердо стійте на своєму, і врешті-решт ви переможете.

Підпалити, щоб прочитати

Хороші письменники-фантасти вигадують світ майбутнього, а геніальні йо1о пророкують
Перегляньте!

Для українців характерно цікавитись майбутнім. Звідси й інтерес до передбачень мольфарів, бесіди з екстрасенсами, увага до гороскопів. Майбутнє – це таїна, мрія або поезія, яка частенько насторожує та примушує замислитись. Рядки вірша улюбленої поетеси Ліни Костенко ми знаємо зі школи, і вони дуже співзвучні з темою , порушеною в романі «451° за Фаренгейтом»Рея Бредбері.

Подумайте, чи може цей вірш бути епіграфом до уроку і чому?

Завдання.

Отже, увага до вічних цінностей, бажання зберегти і передати наступним поколінням - означає "не загубитись" у юрбі. Сьогодні ми спробуємо почати з'ясувати, хто з героїв "не загубився у юрбі", а хто є носієм "масових цінностей" і що вони собою представляють. Продовжим працювати над системою образів на Занятті 2.

1. Чому твір має таку назву?

Що ж означають цифри 451? Це температура в Фаренгейтах, при якій запалюється папір. У перекладі в градуси Цельсія це - 233 градуси.

А ще -це метафора, що вказує на градус людської байдужості до світових шедеврів мистецтва літератури, спотворене поняття щастя, насолоди, радості, розвагт. Це температура згорання паперу, але лякає, що палять з насолодою, з почуттям обов'язку. Ось тому це катастрофа в "світі спалених книг". Це мій власний термін, тому запрошую вас всіх до цього світу у непросту мандрівку і знайомства з його мешканцями.

З’ясуємо, чому йдеться про катастрофу.

Розгляньте хмарину слів.

Дайте відповідь, що у «світі спалених книг» відбувається?

"Чиновники стверджують, що всі щасливі" - оті "всі" становлять юрбу, "загублених у юрбі". Вони свято вірять, що все просто чудово, що вони живуть заради розваги, як, власне , і слід жити. Проте абсолютне щастя - це утопія.

Пригадайте!

· Утопія – (у перекладі з грецького – місце, якого немає) – фантазія, мрія, що не збувається.

Отже , твір Р. Бредбері - це роман-антиутопія, бо він розвінчує вигадане суспільство. Тому що у ньому зневажають людську гідність, здійснюється тотальний контроль над кожним.

Простежим за ключовими словами: книга, вогонь, пожежник, Механічний пес.

Автор описує суспільство майбутнього (3000 років по тому- від 1953р.), яке підвладне споживчому мисленню і яке залежить від масової культури. У такому суспільстві книги, які змушують замислюватися про життя і сенс існування, заборонені і повинні бути спалені. Злочином визнається зберігання книг. А люди, які вміють інакше мислити виявляються поза законом. Пожежник не гасить вогонь, а палить книги. Він забув у собі людину з почуттями. Все вирішує вогонь і Механічний пес-вбивця, що виявляє інакомислення і зберігання книг.

Жанр твору. Рей Бредбері вважав цей роман єдиним науково-фантастичним твором.

Розгляньте хмарину слів. З'ясуйте, які твори відносяться до науково-фантастичної літератури.

Запишіть у зошит визначення.

Науково-фантастична література - це...
Коли йшлося про катастрофу, ви помітили знак питання біля двох героїв - це Гай Монтег і Кларіс. Питання в тому, чи стали вони частиною бездуховної маси, чи зіграли вони ключові ролі на екрані загальної катастрофи у "світі спалених книг".

Простежимо за ними як за героями улюблених серіалів, адже популярність телепередач так хвилювала самого письменника.

Завдання!

Аби вам цікава була моя презентація і заняття № 2. , треба ознайомитись з твором будь-яким способо, але, щоб не стати мешканцем "світу спалених книг", краще прочитати:

1. https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=406&page=25:

2. Скорочено:

https://moyaosvita.com.ua/literatura/bredberi-451-gradus-za-farengejtom-skorocheno/#i-2

3. Аудіокнига (скорочено):

Отже, серія 1. «Пожежник»

В чому особливість цієї професії в майбутньому Бредбері?

Головний герой Гай Монтег, який працює пожежним і спалює книги. При цьому він безперечно впевнений, що працює «на користь суспільства».

Пропоную ознайомитись з цитатами до образу. Прочитайте і подумайте, як Гай відносився до своєї роботи і що він відчуває , виконуючи свої професійні обов'язки?

Ось таким ми побачили Гая на початку твору. І це катастрофа душі.

Пропоную записати сенкан героя. Придумайте самостійно або запозичте . В мене вийшов ось такий:

СЕНКАН

Гай Монтег.

Відповідальний, старанний.

Палить, знищує, насолоджується.

Очі палають жовтогарячим вогнем.

Винищувач

Серія 2. «Кларисса»

Може б і надалі Гай залишився простим пожежником, який жив звичайним, нічим не примітним життям. Він не замислювався над сенсом свого існування. Пожежник палив книги, так як це було його роботою. Але одного разу все змінилося. Він познайомився і потоваришував з дівчиною на ім'я Кларіс. Вона любила міркувати про життя, гуляти, насолоджуватися красою природи. Крім того, вміла мислити самостійно

З її вуст він почув, що вона божевільна і їй 17 років, але насправді Кларіс вразила Гая своєю неординарність. Завдяки їй він зрозумів, що людей, які його оточують, важко вже назвати людьми. Всі вони живуть в телевізійному світі, а їх "родичі" - герої серіалів. Ці люди думають стереотипами. Головному герою, завдяки цьому знайомству, вдається вийти за рамки "юрби", не бути в ній загубленим.

Цитати, які наводить ця жінка, її бачення світу - все це поступово змінює внутрішній світ головного героя. Його здивувало, наприклад, коли вона сказала: "Знаєте, чим пахнуть палие листя? Корицею!" Вони багато про що говорили, йдучи вулицею. Вона здивувала його, розповідаючи про школу, спілкування з ровесниками, свої захоплення та захоплення знайомих їй людей, стосунки в їхній родині тощо.

Розгляньте цитати та зображення до образу Кларіс і з'ясуйте.

Чому змінився під впливом її думок внутрішній світ Гая Монтега?

Кларіс

· "Була тільки дівчина, яка йшла поруч, у місячному світлі її обличчя сяяло, мов сніг ".

· "...обличчя здавалося тендітним, матово-білим кристалом, що світився зсередини м'яким, немеркнучим світлом. То було не різке електричне світло, а дивно заспокійливий чудовий, приємний пломінець свічки".

· "…мені сімнадцять і я божевільна.

· "Я люблю вдихати запах речей, бачити їх, а інколи отак блукаю цілу ніч аж до схід сонця".

· " Мені іноді здається, що водії тих автомобілів не знають, що таке трава чи квіти, адже вони бачать їх тільки на великій швидкості..."

· "Люди надто багато спілкувалися. І в них був час думати. Тому веранди вирішили ліквідувати. І садочки теж".

· "Я рідко коли дивлюсь телевізійні передачі, не ходжу на автомобільні гонки й не буваю в парках розваг. Певне, тому в мене досить часу для всяких безглуздих думок".

· " А я знаю ще щось, чого ви, мабуть, не знаєте. Вранці на траві лежить роса."

· "Через осяяний місячним світлом лужок, з будинку, де жила Кларіс із батьками й дядьком, долинав сміх. Вони вміли сміятися спокійно і щиро".

· "Кажуть, нібито я нетовариська, важко сходжуся з людьми. А насправді я дуже товариська. Все залежить від того, як на це дивитися, чи не так? По-моєму, спілкуватися з людьми — це розмовляти, як ось ми з вами. Або ж розмовляти про те, який дивний світ. Спілкуватися з людьми приємно".

· "Ну, що-небудь ще надумали?

— Аякже, адже я божевільна. Так добре, коли дощить... Я люблю гуляти під дощем".

· "У мене нема друзів. І це нібито підтвердження, що я не при своєму розумі. Але всі мої ровесники галасують і танцюють, мов несамовиті, або ж лупцюють одне одного. Ви помітили, як тепер люди ображають одне одного? Лише минулого року застрелено шість моїх ровесників. Десять загинули в автомобільних катастрофах. Дядько каже, що його дід пам'ятав часи, коли діти не вбивали одне одного. Але це було дуже давно, відтоді все змінилося. Люди колись мали почуття відповідальності, каже дядько".

Прочитайте діалоги і подумайте!

Про що розмовляють Кларіс і Монтег? Як це їх характеризує? Чому вони подружились?

Кларіс цікавиться життям Монтега

Про книги

—А ви коли-небудь читаєте книжки, які палите? Він засміявся.

— Це протизаконно!

— Авжеж, авжеж...

— Це непогана робота. В понеділок палити книжки Едни Міллей, в середу — Уїтмена, в п'ятницю — Фолкнера, перетворювати їх на попіл, а потім спалювати навіть попіл. Отакий наш професійний девіз.

Про почуття

Кульбаба. Певне, остання. Я й не сподівалася знайти кульбабу такої пізньої осені. Є така прикмета — потерти нею під підборіддям, чули? Дивіться. — Вона, всміхаючись, доторкнулася підборіддям до квітки.

— Навіщо це?

— Коли залишиться слід, — значить, я закохана. Є слід?

Монтегові нічого нелишалось, як подивитися на її підборіддя.

— Ну що? — запитала дівчина.

— Жовте.

— Чудово! А тепер перевіримо на вас…

Подивившись на його підборіддя, Кларіс насупилась.

— Ну що? — запитав Монтег.

— Як вам не соромно! — вигукнула вона. — Ви ні в кого не закохані!

Ставлення один до одного

—Моїй дружині тридцять, але ви з вигляду часом набагато старша. Не можу позбутися цього відчуття.

—Ви теж якийсь дивний, пане Монтег. Іноді я навіть забуваю, що ви пожежник.

—Коли я вчора сказала щось про місяць, ви глянули на нього. Ті, інші, ніколи б так не зробили. Інші просто пішли б, не слухаючи мене. А то й пристрахали б. Люди тепер не мають часу одне для одного. Мало хто так добре ставиться до мене, як ви.

Монтег цікавиться життям у сім’ї Кларіс

Сімейні стосунки

—Що тут таке? — Монтегові не часто доводилося бачити стільки світла в житловому приміщенні.

— Нічого, просто мама, тато й дядько сидять разом і розмовляють.

— Зараз таке рідко зустрінеш, так само, як і пішохода. Не пригадую, чи я казала, що мого дядька арештували ще раз — ішов пішки. Так, ми дуже дивні люди. — Але про що ви розмовляєте?

Підслухана розмова

Впустіть мене. Я мовчатиму. Я хочу лише послухати вашу розмову". Однак він і далі стояв на холоді, лице його нагадувало крижану маску; він прислухався до чоловічого (певне, дядькового) голосу, який неквапливо вів:

— Зрештою, ми живемо в таку пору, коли люди не мають ніякої цінності. Людина — наче паперова серветка: в неї висякуються, зминають, викидають. Ніхто не має свого обличчя

Отже, зустріч не була марною, це знайомство як момент відродження душі Монтега, як надія для Кларисси знайти хоч одного "близького по духу", тобто друга, який її розуміє, не вважає божевільною. Бо насправді, божевільна не вона, а суспільство. І їй таки удалось вихопити його з юрби як той щасливий квиток. Ось вам доказ.

Монтег про Кларіс

" В її очах, наче в двох блискучих краплинах прозорої води, він побачив своє відображення, темне й крихітне, але точне до дрібниць".

Поряд із дівчиною змінюється Монтег. Вона - як чиста вода, Гай в її очах побачив своє відображення - це дорога до себе, це спроба знайти себе у юрбі.

Він стає зовсім іншим, вчиться спостерігати, аналізувати, думати. " Неймовірно — чи ж багатьох ти ще знаєш, хто б міг так відбивати твоє власне світло? Люди більш подібні до... — він якусь хвилю підшукував порівняння і знайшов його у своїй роботі, — ...до смолоскипів, що палають, доки їх загасять. Хіба часто побачиш на обличчях інших людей відбиток свого власного лиця, своїх найглибших, потаємних, трепетних думок?"

Розуміння прийшло тоді, коли, розкривши йому очі, вона раптом зникла.

"...потім Кларіс зникла. Спочатку він ніяк не міг збагнути, чим цей день не схожий на інші, а все полягало в тому, що ніл:— не було видно Кларіс. Лужок безлюдний, дерева голі, на вулицях ні душі. Щось скоїлося, щось порушилося..." Події будуть далі розвиватися так, ніби хід речей для Гая став чужим. Бо знайшовши інше світобачення, він на життя, свою дружину , себе самого, свого начальника Бітті. Життя втрачає для Гая сенс. Суспільство, що оточує його, в тому числі і його дружина, починає вселяти огиду, адже він бачить всю його потворність, яка рухає всіх до катастрофи самознищення.

Серія 3. «Над прірвою»

Але це не лише історія про двох друзів. У творі йдеться про те, що недавно завершилася атомна війна, однак патрульні бомбардувальники все ще літають над американським містом. Уряд вирішив приборкати людей: їм забороняється багато думати, можна лише працювати і розважатися.

Життя людей після атомної війни

Поступово жителів цього вигаданого світу перетворюють на зомбі. Вони перестають спілкуватися, гуляти по вулицях, починають ненавидіти власних дітей. Дивитися телевізор стає модним. З'являються так звані вітальні, в яких всі стіни - величезні телевізори. Також жителі міста розважаються тим, що їздять на реактивних машинах на величезній швидкості. Будь-які книги в країні заборонені. Їх читання вважається вільнодумством. Колишні пожежники перетворюються в особливий загін, головною турботою якого є приїзд додому до порушника і спалення книг разом з його будинком. А ще існує Механічний пес як доказ до тотального контролю за кожним у цьому світі. Знайомтесь!

Механічний пес

"Механічний пес ніби спав і водночас не спав; ніби він був живий і водночас мертвий у своїй буді, що стиха гуділа, ледь помітно здригалась і м'яко світилась у темному закутку".
"Механічний пес скидався на велетенську бджолу, що повернулась до свого вулика з поля, де нектар квітів насичений отрутою, яка викликає безумство і кошмари. Тіло пса всотало цей густий, пряний трунок, і тепер звір спав, намагаючись сном подолати згубну отруту".
"Монтег доторкнувся до морди пса. Пес загарчав. Монтег відсахнувся. Пес підвівся і глянув на нього — раптом ожили його очі, в них засвітилися зелено-сині неонові вогники. Знову почулося гарчання ".
"Механічний пес — взірець того, що може створити людський геній, чудова рушниця, яка сама знаходить ціль і влучає без промаху".

Остання цитата - то висновок про це створіння, механізм, зроблений силою людського розуму. Суспільство знаходиться над прірвою. Якось Кларіс задає герою одне просте запитання: "Чи щасливі ви?" Це питання застає його зненацька. Герой по-новому починає дивитися на своє життя. Чи не він один веде таке існування, а мільйони американців.

Скоро Гай розуміє, що це бездумне існування ніяк не можна назвати щасливим. Він відчуває порожнечу, відсутність людяності, тепла.

А також одного разу Гай став свідком великого злочину - жінку спалили разом з книжками, бо вона відмовилася вийти зі свого будинку. Саме на цій пожежі він вперше відкрив палаючу книгу.

Для нього час
зупигився. Прочитайте цитати. Чому Гаєві апам'ятався рядок "І час заснув під полуденним сонцем"?

Розгляньте, про що тепер думає Гай.

Далі події розвиваються стрімко і напружено. Монтег потайки починає приносити додому книги замість того, щоб спалювати їх. Він замислюється про життя, про свою роботу. Зникнення Кларіс, а також зустріч з жінкою, яка загинула через відмову покинути будинок, підсилюють внутрішній розлад головного героя.

Прочитайте уривок. Чому Брандмейстер Бітті звертається з такими словами до Гая?

Пожежна станція.
— Монтег, ви, наче пташка, злітаєте на цій жердині. Третій день.
Монтег, я бачу, ви сьогодні прийшли з чорного ходу. Що, знову пес турбує?
Ні, ні. Четвертий день.

Монтег, послухайте дивину — мені розповіли сьогодні вранці. Один пожежник у Сіеглі навмисне настроїв на свій хімічний склад механічного пса і випустив його з буди. Що ви скажете про цей спосіб самогубства.

Звичайно, Монтег під підозрою і

ретельним наглядом начальника, механічного пса і всієї системи. Проте він вже не хоче далі так жити. Він намагається схилити на свій бік дружину Міллі, знайти спільників, зрозуміти , що йому робити далі. Так символічно, що в руках Гая знаходиться Біблія, можливо, остання в світі, де знищити книгу -це обов'язок кожного. А він не криється з нею. Він , Міллі і багато хто ще - над прірвою.

Розгляньте! Дайте усно відповідь!

Що буде далі, дивіться в наступних серіях заняття №2

Д.з.
1. Скласти кластер ( асоціативний кущ)«Світ Кларіс».
2. Записати слоган на книгу Р.Бредбері «451° за Фаренгейтом»
Підказка! СЛОГАН (з англ. — slogan, to slog — сильно ударяти) — це коротка, але містка рекламна фраза, рекламний девіз, який описує основну конкурентну перевагу товару або послуги; це коротка пропозиція або словосполука, що несе в собі основну рекламну інформацію; це постійно використовуваний фірмовий оригінальний девіз.

Отже, в зошиті має бути записано:
1.Тема заняття.
2. Визначення "науково-фантастична література" і "антиутопія".
3. СЕНКАН (Гай Монтег).
4. Слоган до твору, можна з інфографікою ( малюнком-плакатом чи буклетом).
5. Кластер «Світ Кларіс».