Рей Бредбері «451° за Фаренгейтом».(продовження)

"Мандрівка "світом спалених книг" у романі Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом».

1. Розгляньте полиці книг і скажіть, чи випадково фото Р.Бредбері на них поміщені?

Я думаю, ви вже здогадались, що невипадково. Адже саме там їм і місце. Книги для Бредбері були вчителями і друзями, рідними і близькими. Поряд з дорогими спогадами і світлинами близьких людей ми маємо звичку зберігати  власні фотознімки. Ми сьогодні знову переглянемо декілька серій відомої книги Рея Бредбері. А почнемо з гри, аби пригадати, про що йшлося минулого разу.

2. Пограй !

 👇

 

Саме час розібратись 👇.

3. Робота з текстом

Серія 4 "Знову Монтег"

Як ви думаєте, чому ми знову повертаємося до постаті пожежника? Звичайно! Бо він - головний герой роману. Пригадайте, що такий персонаж протягом великого за обсягом твору обов'язково змінюється . Минулого разу ми розібрались, що зустріч з Кларіс, розмови з нею, роздуми над почутим і сказаним стали поштовхом до внутрішніх змін Гая Монтега. На початку твору , Гай - це руйнівник .

👇 Пригадайте!                                                                         👇

                                                                                                       СЕНКАН

Гай Монтег.

Відповідальний, старанний.

Палить, знищує, насолоджується.

Очі палають жовтогарячим вогнем.

Винищувач

Якщо проаналізувати уважно цитату ( художні засоби - епітет і порівняння)  з роману, то в портретній характеристиці вичитуються  поняття пожежі : "вугляно-чорне волосся", "мов сажа, брови", " ніби притушені попелом щоки", "попелясті обличчя" і т. д.  Що цікаво - це спадкові ознаки! Нагнітається відчуття катастрофи, адже це триває вже давно - через покоління в покоління! Людство бездумно прямує до прірви. Хтось методично вміло веде  його до загибелі. 

Цікаво, що  Р. Бредбері в передмові, що він і є головний герой. Письменник абсолютно не заперечує своєї причетності, так як і нашої, до того, що відбувається, адже метафорично - це проблема сучасноті письменника і нашого сьогодення. Гай Монтег вирвався з бездумних лав ,  безперечно, письменник теж. А ми з вами? 

Чи розуміємо ми з вами, зчого все починається? А починається все з тотальної жорстокості. Так! Агресія, бажання розваг, постійне прагнення весело провести час, бездумне уподібнення , при чому , ідеї кидаються кимось навмисне. Про це розповіла Кларіс,до якої ми ще повернемось. Молодь - це майбутнє , а воно навмисно перетворюється зі шкільної лави у мовчазний, байдужий, здатний на сприйняття миготіння екранів натовп. Звідти і будуть ними керувати ті, котрі вкрай цим зацікавлені. 

Бредбері не міг навіть передбачити тоді, що таке соціальна мережа, і як легко знати про людину, спостерігати за її діями, уподобаннями і думками. Тоді ще не було розумних порадників з екранів смартфонів і айфонів, а про бездумне і пусте існування галасливої молоді він вже говорив.  Я не буду згадувати про лексику у спілкуванні - це окрема тема, але порожньою стає існування і очі, коли людина віддаляється від книги, з цим важко не погодитись.  Повернемось до тексту. Для дорослого населення, яке змужніло перед екраном і поза спілкуванням в родині, з друзями   вже створені чіткі правила, за якими  мусиш "бути щасливим". Ось за такими правилами жив Гай Монтег і багато інших. 

Прочитайте цитати з тексту!👇

Мало, в кого виникають протести, бо люди або бояться, або звикли і байдужі до будь-яких інших думок. Якщо взагалі здатні на такі думки. Тут система постаралась - відпрацьовано все чітко. Щоб мислити, треба мати якісь інші думки. Про це писали письменники в книгах, які під забороною!

А ми з вами маємо щасливу нагоду помислити.

Пропоную згадати , кому належать слова?   

4.Пограй!

Застереження Бредбері не безпідставні. " Все вже відбувається" . Тому в тексті з'являється рятівник - це Кларіс. В житті Монтега - це не просто зустріч

5. Розгляньте і прочитайте ! 

Подумайте, чим могла вразити така юна дівчина дорослого Гая Монтега?

Якою її бачив пожежник?

Приголомшувало не лише відчуття світла, він бачив себе в її очах, тобто метафора віддзеркалення своїх думок, потаємних прагнень, може, навіть підсвідомих. А ще її точні, влучні питання:  "Чи ви щасливий?",  "А ви коли-небудь читаєте книжки, які палите?", "А чому ви не закоханий".  Це звучало як блискавка, як прояснення. Після розмов з Кларіс з нього ніби злітає все штучне і неприродне, настільки вона справжня і чиста. 

6. Запишіть сенкан! 

Згадайте схему, яку ви робили вдома « Світ Кларіс» . Скористайтесь нею і створіть сенкан, запишіть його в зошит .

Приклад.

СЕНКАН

Кларіс

Лагідна, відкрита

Вдивлялась, говорила, захоплювалась

Чудовий, приємний пломінець свічки.

Диво

Безперечно, в світі, де існують пожежники, що палять книги, Механічні пси і щастя перед екраном, Кларіс - поза законом, вона приречена на знищення. Ось про це говорить начальник пожежного загону, де служить Гай - Бітті.

Але завдяки їй Монтег і сам стає поза законом. Розгляньте, прочитайте цитати, як він прямував від цікавості до книги до пристрасті читати, розуміти прочитане і зберегти книгу .

7. Познайомтесь з цитатами до образу Гая Монтега.

Дайте усну відповідь на питання. Яка зміна відбулась з героєм під впливом Кларіс?

Гай Монтег

·      "На обличчі Монтега застигла посмішка-гримаса, яка з'являється на губах людини, коли її раптом обпалить вогнем, і вона рвучко відсахнеться від його пекучого доктору ".

·"   Він носив своє щастя, мов маску, а дівчина зірвала її і втекла через лужок і вже не можна постукати до неї в двері, щоб вона повернула йому цю маску".

·     "Хіба в мене був вибір? Мій дід і батько були пожежниками. І навіть у сні я бачив себе пожежником".

·     "Монтег, залишившись під дощем, довго не рушав з місця. Тоді повільно пішов і раптом, відкинувши голову, підставив під дощ обличчя і відкрив рота..."

·     "...знову побачив самого себе в зеленому парку, де він розмовляв зі старим чоловіком, а в парку теж дув холодний вітер".

 Монтег зовсім іншими очима побачив свої стосунки з дружиною.

Серія 5. "Мілдред"

8. Розгляньте цитати та малюнки. Яке враження справляє на вас образ Мілдред?

Мілдред

·   "   Її нерухомі очі втупилися в стелю, ніби прив'язані до неї невидимими сталевими нитками. А у вухах — манюсінькі "черепашки", радіоприймачі-втулки завбільшки як наперсток, і океан електронних звуків — музика й голоси, музика й голоси — виплескується на береги її безсонного мозку. А кімната була таки порожня".

·     "Машина пила мовчки, час від часу захлинаючись, ніби щось вишукала. В неї було око. Оператор з байдужим обличчям, надівши оптичний шолом, міг зазирнути в самісіньку душу хворого".

·     "Ми маємо до десятка таких випадків щоночі. За останні роки вони так почастішали, що довелося створити спеціальну машину".

·      "Тут лікар не потрібен. Два оператори — і через півгодини нема ніяких проблем".

·"Чужинці виривають твоє серце. Чужинці висмоктують твою кров. Боже мій, хто були ті люди? "

·"  Чужа кров текла тепер у жилах цієї жінки і, здавалось, оновила її".

·     "Як ти себе почуваєш? — запитав він. За десять років користування радіовтулками "черепашка" Мілдред навчилася читати по губах. "

·" Учора ти випила всі таблетки з цієї пляшечки. — Не може бути, — здивовано відповіла вона. — Пляшечка порожня. — Та не могла я цього зробити! Навіщо? — повторила дружина. — Може, ти проковтнула дві, а потім забула і взяла ще дві, знов забула й прийняла ще дві..."

          Буде ще цікавіше, коли матимемо четверту телевізорну стіну.

·      "Дружина озвалася до нього, говорила щось довго-довго, про те, про се, але для нього це були тільки слова, слова, що нагадували белькотіння дворічного малюка, яке він чув колись у домі свого приятеля — приємні звуки, однак  глузду".

·     "У вухах Мілдред знову сиділи "черепашки", і знову вона слухала далекі голоси з далеких країв, а її широко розплющені очі вдивлялись у темні глибини стелі, що нависала над нею. Він пригадав старий жарт про дружину, яка так полюбляла розмовляти по телефону, що її чоловік упав у розпач і вимушений був побігти до найближчого автомата й зателефонувати звідти, аби довідатися, що буде на обід.

·     "Може, й собі купити передавач системи "черепашка", щоб уночі розмовляти з дружиною?"

·      "Коли ми познайомились? Де це було й коли? — Це було... — вона затнулася. — Не знаю. Він похолов. — Невже не можеш пригадати? — Це було так давно... — Лише десять років тому, всього-на-всього десять! — Ти не хвилюйся так, я ж намагаюсь пригадати. — Вона якимсь дивним, верескливим сміхом. — Смішно! А й справді смішно! Забути, де й коли вперше зустрілася зі своїм чоловіком! А він теж забув..."

·     "...він пригадав, як тоді вона лежала на постелі, а два оператори, не схилившись турботливо, а випроставшись і склавши руки, байдуже стояли над нею. І ще він пригадав, що подумав тієї ночі: коли вона помре, він не плакатиме за нею. Бо ця смерть буде для нього смертю чужої людини, чиє обличчя він мигцем бачив на вулиці чи в газеті."

·    "  Мілдред в його уяві поставала у вигляді маленької дівчинки, що заблукала в лісі без дерев (як дивно!) або, точніше, в пустелі, де колись були дерева (пам'ять про них пробивалася то тут, то там), одне слово, Мілдред у своїй "балакучій вітальні".

·     "Злива звуків ринула на нього зі стін. Музика бомбардувала його з такою силою, що аж сухожилки одривались од кісток, щелепи тремтіли, очі вилазили з очниць, наче його контузило".

·     "А коли не вітальня, коли не ці три стіни, що розмовляють, до яких Мілдред мріяла додати четверту, тоді це був "жук" — відкритий автомобіль. Мілдред сиділа за кермом і вела машину по місту зі швидкістю сто миль на годину. Він кричав до неї, вона кричала до нього, і вони не чули одне одного, нічого не чули, крім виття двигуна".

·     "Монтегові здалося, ніби він теж перетворився на одне з електронних створінь, що жили у шпаринах між скляними телевізорними стінами. Вони не могли навіть торкнутися одне одного крізь скло".

·     "Він відчував її присутність, бачив її, не розплющуючи очей, — волосся, спалене хімічною фарбою, ламке, мов солома, очі, наче прикриті невидимими більмами, намальовані закопилені вуста, худорляве від дієти, сухе, ніби тичка, тіло, біла, як сало, шкіра. Іншою вона йому й не пригадувалась..."

Зрада Мілдред стала поштовхом, до бунту , до втечі Гая Монтега.

Він намагався її прихилити до своїх думок, проте вона обрала не Гая.  Система не збиралась його відпускати.

Серія 3. "Брандмайстер Бітті"
Перегляньте!

Брандмейстер Бітті розповідає істини світу, в якому вони живуть. Він знав про захоплення книгами Монтега і давав йому шанс. 

 9. Прочитайте і подумайте, чи нічого вам це не нагадує.

Розповідь Бітті. 

Чому книжки під забороною?

— Уявіть собі людину дев'ятнадцятого століття — коні, собаки, карети, повільний темп життя. Потім двадцяте століття — темп прискорюється. Обсяг книжок зменшується. Стисле видання. Переказ. Екстракт. Усе стискається, згущається, — залишається тільки моментальний знімок.

— Моментальний знімок, — згідливо кивнула Мілдред.

— Твори класиків скорочуються до п'ятиадцятихвилинної радіопередачі. Далі ще більше: один стовпчик тексту, який можна прочитати за дві хвилини. І нарешті — десять — п'ятнадцять рядків для енциклопедичного словника. Я, звісно, трохи перебільшую — словники існували для довідок. Але чимало людей ознайомилися з "Гамлетом" (ви, Монтег, звичайно, добре знаєте цю назву, а ви, пані Монтег, мабуть, тільки чули її) — так-от, чимало людей ознайомилися з "Гамлетом", прочитавши одну сторінку переказу в збірнику, який твердив: "Нарешті ви зможете прочитати всіх класиків! Не відставайте від своїх сусідів!" Розумієте? З дитячої кімнати — в коледж, а потім назад у дитячу кімнату. Ось вам інтелектуальний стандарт, що панував минулі п'ять чи більше століть.

Мілдред підвелась і почала ходити по кімнаті, бездумно переставляючи речі з місця на місце. Незважаючи на неї, Бітті вів далі:

— А тепер, Монтег, швидше крутіть плівку! …Термін навчання в школах скорочується, дисципліна знижується, філософія, історія, мови скасовуються, англійській мові й правопису приділяється дедалі менше уваги, зрештою, про них майже зовсім забувають. Життя коротке, отож треба перш за все працювати, а після роботи— розважатися досхочу.

Бітті - це людина без жалю, жорстокий виконавець своїх обов'язків.

     "Монтег кліпнув. Бітті розглядав його, наче скульптуру в музеї. От зараз він підійде, доторкнеться до Монтега, розгадуючи його провину, причини його страху. Провину? Але чим він завинив?"

·"Досить! — сказав Бітті. — Де вони? З приголомшливою байдужістю він дав жінці ляпаса й повторив запитання".

  

Його обов'язок був - знищити Гая Монтега. Це штовхає Монтега на злочин. Раптом, він розуміє, що Бітті хотів загинути? Може він чогось не говорив?. Подумайте!

"  Бітті потер підборіддя. — Чоловік на ймення Латімер сказав це чоловікові, якого звали Ніколас Рідлі, коли їх за єресь спалювали живцем на багатті в Оксфорді шістнадцятого жовтня тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ятого року".

·      " Я геть напханий всякими цитатами й висловами, — сказав Бітті. — Та й більшість брандмейстерів так само. Інколи собі дивуюсь... Не ловіть гав, Стоунменеі Стоунмен загальмував. — Хай йому грець! — вигукнув Бітті". 

     "Брандмейстер Бітті, намагаючись зберегти гідність, позадкував до виходу. На його червоному обличчі горіли й вигравали відблиски тисяч пожеж і нічних тривог. "Боже мій, — подумав Монтег, — а й справді сигнали тривоги надходять лише вночі. І ніколи вдень! Чи не тому, що вогонь гарніший вночі? І вистава цікавіша?"

Загальмувати події  і порятуватися тепер Монтег не може. Він згадав давню зустріч на лавці  з науковцем вже далеко в літах на ім'я Фабер. Саме він і стає його порятунком.

Серія остання. "Порятунок"

В свідомості Гая не просто цікавість до книги. Він не хоче більше жити, як жив. Він не може забути спалену жінку, зраджений і самотній у самозабутті, порушив всі заборони, здійснив сам злочин. Вперше задумався про війни і розуміє, що ще багато треба буде навчитись і зрозуміти.  Проте виявилось, що він не один такий. Зустрівшись з Фабером, Гай планує втечу і подальші свої дії. В нього з'являються однодумці і порадники. 

Життя для Гає набуває іншого змісту, кольору. Він пізнає інший вогонь, який не нищить, а зігріває. А ще стає свідком гибелі міста від скинутих бомб. Він порятувався, але як складеться далі його життя? Подумайте!

10. Розгляньте ! Користуючись цитатами, складіть СЕНКАН до образу Гая Монтега після втечі.

Виконай один з тестів (онлайн-тест тисни тут)

АБО
👇
11. Виконайте тест! 

1.       Головний герой твору «451° за Фаренгейтом»:

А) Сіеглі;

Б) Гая Монтег;

В) Фабер;

Г) Мілдред.

2.       Відгадайте, хто про себе говорить: " У мене нема друзів. І це нібито підтвердження, що я не при своєму розумі".

А) Гая Монтег;

Б) Мілдред

В) Бітті

Г) Кларіс

3.         "Це непогана робота. В понеділок палити книжки Едни Міллей, в середу — Уїтмена, в п'ятницю — Фолкнера, перетворювати їх на попіл, а потім спалювати навіть попіл". Хто так говорить?

А) Брандмейстер Бітті

Б) Кларіс

В) Гая Монтег

Г) Мілдред

4.      Кому належать ці слова  "Я рідко коли дивлюсь телевізійні передачі, не ходжу на автомобільні гонки й не буваю в парках розваг. Певне, тому в мене досить часу для всяких безглуздих думок"?

А) Гаю Монтегу

Б) Кларіс

В) Мілдред

Г) Фаберу

5.       Скільки років Кларіс?

А) 16;

Б) 18;

В) 15;

Г) 17.

6.      Для чого існує Механічний пес?

А) Щоб стежити за порушником, знаходити ціль і влучати без промаху.

Б) Щоб розважати молодших мешканців міста.

В) Виконує надважкі операції з математичними обрахунками.

Г) Улюбленець пожежників, що створений для розваг.

7. Хто зрадив Гая Монтега, викликавши пожежників?

А) Кларіс;

Б) Фабер;

В) Мілдред;

Г) Бітті.

8. Напишіть есе на одну з тем (1-1,5 стор.)- 5б

• Як складеться далі  життя Гая Монтега?
• Чим нагадує роман Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом» сьогодення?
• Чи вважаєте ви події, описані в романі Р. Бредбері «451° за Фаренгейтом»,  "катастрофою світу спалених книг"? 

В зошиті повинно бути:
1. Записана тема.
2. Сенкан до образу Кларіс.
3. Сенкан до образу Гая Монтега після втечі.
4. Виконаний тест з творчим завданням(ессе )

 Виконані завдання потрібно  відсканувати чи сфотографувати, надіслати мені на електронну адресу: rogovairina4@gmail.com.









Перевірю і надішлю оцінку.



Кожного дня отримую багато листів і дуже вдячна всім за роботу! Молодці! Прошу не забувати вказувати своє прізвище та ім'я.