Дякуємо кожному захиснику! Нехай Бог вас охороняє!

Віримо в перемогу!

В дитинстві бабуся часто говорила: "Головне, щоб не було війни". Здавалось, що це щось таке далеке для сучасного світу, але так лише здавалось...

Ми все життя проводимо в гонитві за тим, щоб бути успішнішим, багатшим, сильнішим, кращим, красивішим і ще багато таких  "-...шим", та одного ранку прокидаємось і розуміємо, що таки старші люди були праві, бо головне - це мирне небо над головою та щоб всі близькі були живі і в безпеці! Розуміємо, що наше вчорашнє бажання про нову сукню/телефон/подорож/автомобіль стає таке нікчемне в порівнянні з сьогоднішнім - бажанням МИРУ! Жаль, що це розуміння приходить такою ціною.                               

24 лютого. 04:00.  Зазвичай в цей час ми спимо. Але ми прокинулися. Прокинулися від свисту ракет, гуркоту вибухів та пекла пожеж у наших містах. Прокинулися, аби із жахом і болем дізнатися, що в наші домівки прийшла війна, яку розпочала російська федерація, - віроломно, підступно, жорстоко. Прокинулися, бо зрозуміли, що маємо боротися за своє життя. Наша віра сильна і боротьба звитяжна, адже "все буде добре" для нас означає тепер "все буде Україна!"                                                       

Дуже боляче, що це "все буде добре", яке нам обіцяють і в яке ми віримо, та яке дійсно буде так, дорого нам обійдеться. Воно дістанеться нам великою ціною. Величезною ціною! Найбільшою ціною - життями... Єдине, що залишається - молитись і дякувати. Дякувати подумки, дякувати особисто, дякувати тим, за чиїми спинами ми стояли протягом 8 років і стоїмо досі, хто щодня, щохвилини дивиться смерті в очі і, дасть Бог, переможе у цих "дивоглядках"!

Тож дякуймо щохвилини і молімося, допомогаймо, чим зможемо всім ангелам-охоронцям нашого сьогодення

Слава Україні! 💙💛

Воїне…

Ти мене не бачиш, 

Але я з тобою…

Обіймаю тебе молитвою,

Веду довгі щоденні розмови 

з твоїми ангелами-хоронителями,

Прошу їх від зла тебе захистити,

своїми могутніми щитами від куль прикрити. 

Щоб ти скоро зміг повернутися

В своїй вільній країні жити. 

Воїне,

Ти нас не бачиш,

Але ми з тобою.

Словами. Думками. Вірою. 

Ти не один. Нас — мільйони. 

Від Львова до самого Криму. 

Від Польщі і до Британії.

Від Чехії до Португалії. 

Ми разом з тобою, Воїне,

Від першого дня до останнього!

                               Зоряна Войтів