Барбара Космовська "Буба"

Книга для підлітків та для сімейного читання!Читайте з насолодою!

...ми знаємо одне одного настільки,

наскільки одне одному довіряємо.

Барбара Космовська.

  "Буба не була ані дуже вродливою, ані негарною. Не була й надто високою, хоча низенькою її теж не назвеш. Можна було б сказати, що вона товста, проте насправді гладкою вона також не здавалася. Деякі продавчині навіть зверталися до неї "крихітко", коли дівчина приміряла чергову пару джинсів. Бо Буба ходила лише в джинсах. Так, ніби в усіх крамницях з лахами продавали виключно вилинялі й витерті "Левіси".

 Через оті джинси найбільше гнівалася Бубина мати.

– І коли ти лише виростеш із цих жахливих штанів? – питала вона щоразу, натрапляючи на доньку в їхньому просторому помешканні на третьому поверсі багатоповерхівки на вулиці Звіринецькій, у якому, проте, не бракувало пожильців".

 Так починається книга Барбари Космовської і викликає абсолютну довіру. Захоплює розповідь  з самого початку, адже таке враження, що вона саме про тебе. А далі - сімейні стосунки, приправлені гумором, перше кохання і негідні вчинки  підступної подружки. 

А ще Барбара Космовська - автор, який з повагою ставиться до українського читача, презентує нам свої книги і українські переклади, тож віддамо належно повагу письменниці, дізнавшись про її життя та творчість.

1. Прочитайте!

Барбара Космовська — популярна польська письменниця, лауреатка численних літературних конкурсів, нагороджена премією імені А. Ліндгрен.  Пише і для дорослої аудиторії, і для молоді. Закінчила Гданський університет. У 1999 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Між дитинством і дорослим життям. Про романи Зофії Урбановської». Певний час працювала вчителькою польської мови, писала вірші. Барбара Космовська здобула численні премії на поетичних конкурсах.  У 2000 році світ побачив перший роман письменниці – «Голодна кішка»  А вже у 2001-му році вийшов роман «Приватна територія», що приніс авторці популярність і потрапив до списку бестселерів, складеного газетою Rzeczpospolita. Твори для підлітків Барбари Космовської здобули численні нагороди, їх перекладено на інші мови.

Сама Барбара Космовська не раз зустрічалася з українськими читачами. Письменниця була почесним гостем Львівського міжнародного дитячого фестивалю. На  святі дитячої книжки Барбара Космовська спілкувалася з читачами  та дала інтерв’ю журналістам. 

Популярна польська письменниця Барбара Космовська зізнається, що пише для непростої аудиторії – підлітків. Із молоддю письменниця намагається бути максимально щирою, а тому не боїться на сторінках своїх книжок говорити про складні та болючі речі – розлучення батьків, смерть близької людини, анорексію, першу закоханість, проблеми з алкоголем, бідність тощо. Авторка впевнена, що розуміння світу підлітків, пам’ять про власну молодість та власні помилки – це той спільний «простір», що зближує письменника та юних читачів. Головне, впевнена Барбара Космовська, щоб у підлітковій літературі не було фальші та надмірного моралізаторства. Щоб зацікавити молоду людину світом, до якого я, з огляду на мій вік, давно не належу, треба докласти зусиль і ґрунтовно ознайомитися із цією «іншою планетою». Самого факту, що всі ми колись були молодими, не досить. Змінилася мова, система цінностей, підхід до багатьох речей. Але сама молодь не змінилася. Підлітки так само вразливі, як і раніше, і так само потребують чесності. Якщо про це пам’ятати, то значно легше написати роман, у якому не буде фальші. Ба більше, така книжка може стати чудовою нагодою, аби розпочати діалог.  Те, що молодь не читає, аж ніяк не таємниця. Я й сама не знаю, що вибрала б, народившись нині: книжку чи інтернет, журнал чи комп’ютерну гру? Я не можу сперечатися з вибором молодих людей, засуджувати його, але можу спричинитися до того, щоб вони не перестали контактувати зі світом літератури. Тож найперше я вимагаю від себе книжок певного рівня – важливих, із гумором, здатних зворушити, схвилювати, але без дидактизму! 

Мої слова – аж ніяк не критика, спрямована в бік молоді. Я помітила, що наше молоде покоління не надто цікавить батьків. Коли йдеться про маленьких дітей, то ще є надія, що вони «виростуть людьми», а ці «прищаві» вже, звісно, втрачені. Мабуть, це доволі поширена думка про бунтівну молодь, яка не любить виховного процесу. Молоді ніхто не купує книжок, не присвячує багато часу. Ось чому ми її так відчутно втрачаємо. Тож я зробила свій складний вибір, зважившись на важкого читача, котрий не читає і не бажає відповідати нашим уявленням про чемну доню чи сина. Тим більшу радість і задоволення відчуваю, коли нова книжка подобається тим, кого, як кажуть, узагалі нічого не цікавить.

– Чи був реальний прототип у Буби і, що найцікавіше, у пана Генрика?

– Бубин дідусь – це викапана… моя мама! Із тією відмінністю, що вона не мала пристрасті до алкогольних напоїв. Мама чудово проявила себе в ролі люблячої бабусі. Здається, це вдалося їй значно краще, ніж бути моєю мамою. А Буба – це просто випадково зібрані докупи дівчачі риси. Хоча іноді в мене виникає враження, що вона багато в чому схожа саме на мене, а не, скажімо, на моїх доньок. Ця розгубленість і, водночас, її і намагання виправити світ… У цих ситуаціях я себе цілковито ототожнюю зі своєю героїнею.

– Чому пан Генрик, людина похилого віку є найбільш близьким другом Буби? Чому, на Вашу думку, спільну мову підліткам легше знайти зі старими людьми?

– «Інститут» дідусів і бабусь педагогів завжди дивував і вражав. Мене теж, але з інших, особистих причин. Молода людина потоваришує з тим, хто його зрозуміє, матиме для нього час і безкорисливо підтримає. Батьки часто вимагають від дітей, аби ті були гарно виховані й мали добрі манери. У них власні уявлення про те, якою повинна бути молодь, і їм бракує часу, щоб краще познайомитися зі своїм сином чи донькою. А дідусеві й бабусі – навпаки. Вони вміють просто любити, нічого не очікуючи натомість. У їхньому житті виникає порожнеча, яку онуки чудово заповнюють. І цього достатньо для чудових взаємних стосунків. Зі мною було саме так!

• Барбара Космовська; Люблю Львів, люблю львівських читачів...https://zaxid.net/barbara_kosmovska__lyublyu_lviv_lyublyu_lvivskih_chitachiv_n1255168
• Барбара Космовська: http://knugoman.org.ua/avtors/kosmovska

Що говорять самі читачі про книгу Б. Космовської?

2. Послухайте! 

3. Перегляньте відео👇

4. З'ясуємо, чому так дивно називається книга? 

Коли ви чуєте слово «буба», які асоціації у вас з’являються? Правильно – передусім дитячі. Усі ці буби, вави, які в перекладі з дитячої мови, означають побиті колінця, подряпані ручки з ніжками, одним словом, – гулі. Без них не обходиться жодне дитинство, бо на цих бубах дитина здобуває свій унікальний життєвий досвід. Так само, тобто «Буба», називається роман польської письменниці Барбари Космовської, який вийшов у серії «Прикольна книжка» молодого львівського видавництва «Урбіно».

Поява в українських книгарнях «Буби» на часі, оскільки при наявності великої кількості для дуже маленьких читачів, нам гостро бракує літератури про підлітків.

«Буба» – це книжка для сімейного читання, написана в пригодницькому жанрі. Авторка цікаво виписує кожного персонажа, настільки добре, що про нього можна самому вигадати ще одну гумористичну історію. Герої «Буби» тримають читача в напрузі, від них весь час чекаєш несподіванки. В результаті читач не встигає оговтатися від одного сюжетного повороту, коли його знаходить новий. То знову у батьківський дім несподівано повертається старша сестра Буби Олька, то її син псує мамин дорогий килим, щоб привернути увагу дорослих, то пан Генрик дурить своїх дітей із квитками спортлото, то Марися стає сектанткою, то Маньчаки з’їдають усі голубці, то з'являється нове Бубине кохання...Основні конфлікти твору виникають через через відсутність духовного зв'язку між членами родини.

Варто читати, аби зануритися в життя цих героїв, так схожих на нас з вами або зовсім інших. В цьому допоможе розібратися лише сама книга. Я гарантую вам одне - буде цікаво!

5. Читати уривки в підручнику твору "Буба" Барбари Космовської  або тут 

Аудіокнига:

6. Перевірте, чи уважно ви читали книгу!

 
7. Дайте усно відповіді на питання підручника!

8. Виконайте тест тут!

Дякую за увагу!

Використані джерела: http://litakcent.com/2012/06/15/barbara-kosmovska-suchasni-pidlitky-potrebujut-chesnosti/