Ровена і Ребекка – персонажі роману «Айвенго» В. Скотта

Ровена і Ребекка

Ровена і Ребекка – важливі персонажі роману «Айвенго» Вальтера Скотта, які зіграли важливу роль у розкритті сюжету.

    Вони обидві кохали одного лицаря Айвенго. Робили усе, залежне від них, коли мова йшла про допомогу йому. Були заможні. Зростали без матерів. Обидві дівчини по-своєму красиві.

   Та попри все вони - яскраві протилежності. 

        Обидві героїні займають значне місце у романі і захоплюють читача. 

Образ Ребеки

   Перечитуючи роман Скотта «Айвенго», співчуваєш красуні, якій не даровано долею нічого. Навіть у коханні вона може лише втрачати - і втратить. Настільки, що прийде цілувати руки переможниці. Ребекка - дочка Ісаака з Йорка. Вона - дівчина з народу, який ненавидять і нехтують з багатьох причин. Ребекка – єврейка, тому її становище у суспільстві  було нижчим від леді Ровени. Одна з причин - релігійна: іудейка не може бути прийнятою в порядному суспільстві, не може розраховувати на шлюб ні з норманом, ні з саксом. Їй не піднятися вище за коханку - а це вона вважає падінням. Друга причина в тому, що її співвітчизників, не схильних вирішувати проблеми з мечем і списом в руках, великі господарі Англії нехтують як боягузів. Врешті-решт, вона багата.             

   А феодали, які її оточують, і простий народ хворобливо заздрять діловим успіхам Ісаака з Йорка і красі та розуму його дочки. Проте саме вона і її батько беруть найактивнішу участь в долі головного героя - Айвенго. Це вони забезпечують його першокласним конем, міцною і красивою лицарською зброєю, хоча це речі зовсім недешеві. Відомо, що красивий панцир коштував 3-4 хутори зі всіма працівниками і начинкою. І саме на руках Ребекки буде поранений Айвенго, і їй треба буде пригадати всі уроки Мернома, найкращого доктора її народу. Саме її лікуванню зобов'язаний син Седріка, який залишився живим. Вона теж по-своєму чарівна. Мала смаглявий відтінок шкіри, густе чорне волосся. ЇЇ карі очі, наповнені глибиною почуттів, блищали під тонкими вигнутими чорними бровами, «білі зуби виблискували, як перли». Мала гарну поставу, одягнута у східне вбрання. Проте Ребекка далеко поступається в красі чарівній саксонці Ровені. З раннього дитинства вирізнялася твердою волею, спостережливістю і кмітливістю, боягузтво була чужим для її душі.

Батько навчав до рівного і чемного поводження з усіма, оточував розкішшю. Хоч дівчина завжди усвідомлювала про ненадійність умов, в яких вони жили, але не успадкувала догідливість, підлабузництво і хитрість батька.  «Трималася з гордовитою скромністю, ніби підкоряючись несприятливим обставинам, в які була поставлена через належність до зневаженого племені, але водночас вона усвідомлювала себе гідною вищого становища». Дівчина побожна, щедра, справедлива, має силу волі та гострий розум. «У цьому гаманці, — сказала Ребекка, — ти знайдеш сотню цехінів. Поверни своєму господареві те, що йому треба, а інше візьми собі». Якщо у полоні «саксонська спадкоємиця могла розраховувати на певну ввічливість щодо неї, то єврейці ні на що було сподіватися». Ребецці не один раз доводилось перемагати небезпеки, ось чому вона не розгублювалась у такі хвилини. «Стій, де стоїш, зарозумілий лицарю… один крок вперед — і я кинуся вниз» - сміливо каже ворогові. Дівчина досить освічена, знає французьку мову. Наділена величезними знаннями у лікуванні, тому користується  пошаною серед свого народу. «Коли язичник поранений і в біді, він стає братом єврея», – такими словами просить батька підвезти пораненого Айвенго. Доглядає та лікує лицаря. На процесі по звинуваченню у чаклунстві, спочатку одна проти багатьох, проте розумна та кмітлива. Усвідомлюючи свою роль у суспільстві, приймає речі такими, як вони є. Тому, коли не отримує відповіді на свої почуття від Айвенго, їде геть.

Сюжетна лінія долі Ребекки виключено з сюжету фільма "Балада про рицаря Айвенго", проте декілька разів вона з'являється в сюжеті картини.

Образ Ровени

  Ровена найбагатша спадкоємиця знатного саксонського роду, сама доля судила шанобливе ставлення інших до неї. Леді наділена гарною  вродою.  «Троянда краси й безцінна перлина, найпрекрасніша з тисячі, запашна мирра, зерно ладану» - так казали інші про неї. «Ставна й висока на зріст, але не настільки висока, щоб це впадало в око» . Сліпучою білизною вирізнялась її шкіра, а обриси голови й обличчя були наділені шляхетністю та розумом. «Ясні блакитні очі, опушені довгими віями, дивилися з-під тонких каштанових брів, що надавало виразності її чолу, … очі ці були здатні як запалювати, так і втішати, як повелівати, так і благати». Одяг прикрашали коштовності та золото. Проте знатна леді була милостива до бідних та прочан зі святих місць, її душа була щедра на милостиню для них. Коли її хвилювали новини про Айвенго, вона уміла управляти своїми емоціями, нічим не виказувала свого хвилювання перед іншими. Смілива Ровена, незважаючи на страх, що викликало згадування про розбійників, гаряче підтримала пропозицію свого опікуна, податися в дорогу. Опікун Ровени сподівався, що за відсутності Айвенго дівчина зміниться у ставленні до нього. Проте вона була непоступливою щодо  почуттів. Сміливо заявляла опікуну, що радше піде в монастир, ніж погодиться розділити трон з Ательстаном.  Цей рішучий протест противитися зовнішньому тиску пояснювався характером її виховання. Адже «з дитинства привчилася не лише діяти на свій розсуд, але й повелівати іншими». У полоні просить свого ворога врятувати Айвенго. Коли усі негаразди закінчились, в очах Ровени видно надію на щасливе майбутнє з лицарем та порозуміння з опікуном. 

 Храмівник кохає прекрасну єврейку, а вона кохає благородного Айвенго. Айвенго кохає величну леді Ровену, а вона дозволяє кохати себе і любить його також. Порушення волі господаря будинку їй нічим не загрожує, оскільки господар вважає її претенденткою на англійський трон і сповнений васальної пошани до неї. І хоча Ровена говорить дуже люб'язні слова після проголошення її Королевою Краси на турнірі, та все ж не вона зцілює його рани і не вона повстає проти батьківської волі і «суспільної думки».

   Ровена  чекає, непорушна, спокійна і незворушна навіть під час полону. Все працює на неї: і її зовнішність, і традиція їх ще дитячої дружби, і релігійна єдність, і упевненість у почуттях Айвенго. «Тому, хто має, додасться ще, а в бідного відніметься». Так воно і сталося. Перш ніж навіки покинути Англію, бідна Ребекка прийде попрощатися і поцілує руку величної Ровени, як це за звичаєм повинні були робити переможені на втіху переможцям.
   Ось на такі події багата книга. Все це навмисне перебільшено, але так треба для того, щоб читач зміг пристати на ту або іншу сторону. І ми, знаючи істинно, що все це фантазія автора, обираємо свою позицію в інтригах, які починають принц Джон і його прибічники. Письменник чітко дає нам зрозуміти, хто йому дорогий, а хто - ненависний.

Орази Ровени та Ребекки в кіномистецтві

Ровена

Рік: 1952

Країна: США

Слоган: At Last on the Screen ! Biggest Spectacle since QUO VADIS!

Жанр: пригоди, драма, боєвик, мелодрама

Оригінальна назва: Ivanhoe

Режисер: Richard Thorpe

Сценарій: Noel Langley, Sir Walter Scott

Прем'єра (МИР): 1 січня 1952

Ребекка

Ровена 

РИЦАР АЙВЕНГО

 Рік: 1982

Країна: Великобританія, США

Жанр: історичний, пригоди,про Середньовіччя, про Рицарів, про кохання

Оригінальна назва: Ivanhoe

Режисер: Дуглас Кэмфилд

Актори:

Джеймс Мейсон,  Ентоні Ендрюс, Сем Ніл, Майкл Хордерн

Ровена

Ребекка

МОЛОДИЙ АЙВЕНГО

Рік:1999                      

Оригінал:

Young Ivanhoe

Країна:

Канада, Франція, Великобританія

Жанри:

Історичне, Про Середньовіччя, Пригоди, Про рицарів

Режиссер:

Ральф Л. Томас

Актеры:

Стейсі Кич, Марго Киддер, Нік Манкузо, Кристен Холден-Рід

Фільм 1999 року - події, які відбувалося з Айвенго до подій в романі В.Скотта.

«Впізнай героя за портретом».

«Ясні блакитні очі під витончено вигнутими темними бровами, що надавали виразності чолу, були неначе спроможні й запалювати, і власкавлювати, і наказувати, і благати. До такого обличчя більше пасував лагідний вираз».

«Уся її постать була напрочуд доладна, і красу її ще більше підкреслював східний убір. Тюрбан жовтого шовку чудово пасував до смаглявого обличчя. Блискучі очі, горді дуги брів, гарної форми орлиний ніс, перлово-білі зубки і смоляно-чорні кучері, що окремими спіральками спадали на гарну шийку й груди. »

(Опис Ровени. Опис Ребекки) .