середа, 11 жовтня 2017 р.

Історії про озеро Світязь













Повідомлення про озеро Світязь на Україні.

Світязь – озеро Волинської обл. неподалік кордону з обл. Гродненською і Люблінською, між с. Шацьк і Пульмо. Світязь – найглибше озеро України, а також найбільше за об’ємом прісноводне озеро в країні. Рибна фауна багата. Це чудове озеро різко відрізняється характером своєї чистої і прозорої води від сусідніх дрібних озер і боліт, харчується могутніми глибинними ключами артезіанської води. У 1887 р. вода Світязя без видимої причини піднялася і стала затоплювати навколишні селища. Тому був прокопаий канал до сусіднього оз. Перемут. З озера Світязь випливає кілька струмків в сусідні озера і болота; саме приток не має і лежить вище інших місцевих водойм. Існує багато легенд та переказів про озеро.




 Повідомлення про озеро Світязь в Білорусі.
Світязь — озеро в Гродненській області Білорусі, розташоване на кордоні Новогрудського і Корелицького районів за 20 км на південний схід від Новогрудка. Озеро знаходиться на вододілі басейнів Німану і Щари, в басейні річки Мовчадзі на території Світязького ландшафтного заказника.
Близько Світязя немає великих озер і річок, в нього не впадає жодна річка, а витікає лише Своротва — приплив Мовчадзі. Практично завжди рівень води в озері однаковий. Озеро знаходиться на південному схилі Новогрудської височини на висоті 258 метрів над рівнем моря і має форму, схожу на колесо.
Поблизу нього росте велика кількість реліктових рослин. В озері поширені плотва, краснопірка, карасі, щуки, піскурі, окуні, але переважають лини. В даний час Світязь використовується виключно в рекреаційних цілях, дозволена любительська риболовля. Існує багато легенд та переказів про озеро.
Коментар  про історію створення балади Міцкевича «Світязь».
Отож, існують два озера Світязь в двох братніх слов’янських країнах.
З цими озерами пов’язано багато народних легенд, переказів, повір’їв, які сягають сивої давнини. Географічні реалії наближають легендарне минуле до дійсності, показують, що життя слов’ян має глибоке коріння в історії.
Легенда про озеро Світязь
Тут, де зараз озеро, шуміло казна-коли багате місто, панував у якому Туган. Давні та безвольні були ті часи, не рідкими були січі і напади. І от — прокотився новий переполох. На землі сусіда князя Мендога посунуло невідоме воїнство. Закликає Мендог підтримки у славетного Тугана, і князь, відданий ратній обітниці, зігнавши сміливих ратників, рушає в дальню путь. Та вже за брамою князя зупиняє дума, що полишає своє місто без захисту. Скорботний вертається він до міста й повідомляє про власний неспокій доньці. Дівиця утішає отця: вона виділа чудне сновидіння, у котрому явився їй ангел і пообіцяв надійний захист місту. Послухався отець доньки.
Повисла безмісячна ніч на спустіле місто, і під її покровом недруг підступив до міських стін. Охоплені страхом, мешканці кидаються до княжого палацу. У безнадії звертає благаючий погляд до небокраю князівна:
  • Як оминути люту кару. Нас убережи від неї, Громовицею вразь із превисокої хмарини, Чи сховай під землею!
По сих словесах місто провалилося під землю, а на його місцині виникло озеро.
Купавами-квітами вийшла на ньому невинна врода. Чужі ратники, розпалившись у січі, заходились прикрашати отим квітом обладунки. Та усяк, хто сягав у воду за чудесними квітами, умирав, убитий жахливим недугом.
Таку легенду розказала мешканка підводної яскині нахабному поміщику, котрий, відважившись розкусити одвічну таїну озера, сіткою витягнув химерне створіння на берег.
Польський поет Адам Міцкевич любив бувати на берегах Світязя, його вабила чарівність, таємничість, загадковість озера. Свою баладу «Світязь» поет присвятив Михайлові Верещаку.
Литовський варіант легенди про Світязь, знайдений А. Міцкевичем на побережжях білоруського Світязя (з подібною назвою існує два озера — на Україні й в Білорусії), поліг в основу його балад «Світязь» і «Світязянка», створених у 1820—1821 роках у Плужинах. Ось так, і наше озеро має відношення до імені славетного польського віршописця, правда відносно, через сказання, що рівною мірою стосується двох озерних братів — білоруського і українського.
Коли читаєш твір Міцкевича, наче бачиш це чудове озеро:
Станеш, затримавши подих:
Зорі побачиш вгорі й під собою,
Місяць у небі і водах.
І поринаєш у світ легенди…


Немає коментарів:

Дописати коментар