Середньовіччя в Англії. Долі Ровени і Ребекки були пов'язані з жорстокістю
часу, в якому вони жили.
Пригадайте, переглянувши!
Мудрість та любов жіночого серця в романі "Айвенго".
Якою силою та мужністю не відзначалися чоловіки, однак нічого,
очевидно, не були б вони варті без жінок. Адже жінка не просто дає їм життя.
Вона надихає їх на подвиги, чекає з проходів, омиває рано, вміє розрадити у
скрутну хвилину, дає розумні поради. Мабуть, немає жодного літературного твору,
в якому були б відсутні жіночі образи.
Звичайно, є вони й у романі В. Скотта «Айвенго». Це Ровена і Ребекка
Образ Ровени.
Ровена — знатна саксонка, нею опікувався Седрик Ротервудський. Опікун
обожнює її, ні в чому не відмовляє і пов’язує з нею свої надії на відновлення
влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку.
Проте Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду
Альтестаном. Потрапивши у полон, дівчина, що звикла до загального поклоніння,
втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову
посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря Айвенго.
- Що відомо про походження леді Ровени?
Вона була онукою саксонського короля Альфреда Великого, і їй належали
великі багатства й землеволодіння.
- У якій сім’ї вона виховувалася? Як там до неї ставилися?
Леді Ровена виховувалася у сім’ї Седріка, де до неї ставилися, як
до рідної доньки.
- Які риси вдачі героїні виділяються уже з перших розділів роману? Красива.
Знає собі ціну, але не пихата, має почуття власної гідності, вона добра,
розумна, вміє себе поводити в товаристві.
- Які плани щодо Ровени мав Седрік?
Хотів видати її заміж за Ательстана з метою відродження саксонської
династії на англійському троні.
- Чи згадувала Ровена про Айвенго, якого довго не бачила?
Так, адже вона таємно зустрічалася з пілігримом, який завітав до їхнього
замку, щоб поговорити з ним про подвиги свого коханого.
- Як Ровена зреагувала на появу на турнірі Айвенго?
Тільки-но Ровена побачила його, з її грудей вирвався слабкий зойк . Однак
вона опанувала собою і змусила себе витримати роль до кінця.
- Якими словами героїня виявила своє захоплення перемогою Айвенго?
- Жалую тобі цей вінець, сер лицарю, як нагороду, призначену відважному
переможцю на сьогоднішньому турнірі… І ніколи вінець лицарства укладений на
достойніше чоло».
- Що у поведінці дівчини найбільше дратує Моріса де Брасі?
Її гордість і непокореність.
- Що саме вразило вас у поведінці Ровени?
Опис зовнішності.
« Ясні блакитні очі під витончено вигнутими темними бровами, що надавали
виразності чолу, були неначе спроможні й запалювати, і власкавлювати, і
наказувати, і благати. До такого обличчя більше пасував лагідний вираз».
Образ Ребекки
Ребекка — дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь
та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж
зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, «щоб вижити в цьому
жорсткому світі».
Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні
хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не
безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши відповіді на свої сердечні
почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати
страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу,
оберігатиме віру предків.
- У чому полягала складність становища Ребекки?
Вона була єврейкою, тому зазнавала переслідувань.
- Яку роль вона відіграла у житті Айвенго?
Взялася лікувати пораненого Айвенго.
- Як ви думаєте, чому вона так зробила?
Ребекка покохала Айвенго, але розуміла, що вони ніколи не будуть разом,
адже вони люди різної віри, різних світів. Для Ребекки головне те, що вона
кохала, тому здатна все зробити для нього.
- Як ви гадаєте, Айвенго здогадувався про почуття Ребекки?
Мабуть, ні. Адже вона їх досить добре приховувала.
- Про яку рису характеру говорить той факт, що Ребекка з радістю була
готова померти за свою віру?
Вона була справжньою іудейкою. Віра – її глибоке переконання.
- Зачитати уривок, у якому йдеться про характер Ребекки.
«Проте на її боці була вроджена сила волі. З раннього дитинства їй були
притаманні тверда воля і гострий розум. Розкоші, якими оточував її батько, не
заважали їй чітко усвідомлювати, на скільки ненадійним було саме існування її
народу. Вона трималася з гордовитою скромністю, ніби підкоряючись
несприятливим обставинам, в які поставила її приналежність до зневажуваного
племені , але вона усвідомлювала себе гідною кращого середовища».
- Як Ребекка поводилася в полоні?
Гідно і гордо.
- Як ви гадаєте, за що Бріан де Буагільбер покохав Ребекку?
Храмовик захоплювався її розумом, твердістю, сильною душею.
- Чи згодні ви з такими словами храмовника: « Я шукав лише споріднену
душу, і тобі я знайшов таку душу»?
Ці герої обоє наділені сильним характером.
Опис зовнішності
«Уся її постать була напрочуд доладна, і красу її ще підкреслював
опідший дбір. Тюрбан жовтого шовку чудово пасував до смаглявого обличчя.
Блискучі очі, горді дуги брів, гарної форми орлиний ніс, перлово-білі зубки і
смоляно-чорні кучері що окремими спіральками спадали на гарну шийку й груди».
Перенесіть в зошит!
Складання
плану характеристики героїнь.
1) Походження
героїнь та їхня соціальна приналежність:
а) Ровена -
онука короля;
б) Ребекка –
донька єврея.
2)
Віросповідання героїнь:
а) Ровена -
католичка;
б) Ребекка –
іудейка.
3) На
лицарському турнірі:
а) Ровена –
королева турніру;
б) Ребекка –
звичайна гостя.
4) Роль
Ровени і Ребекки у житті Айвенго.
5) Подальша
доля героїнь.
Випробування стійкості в полоні
У полоні з Ательстаном та Седріком поводилися досить ввічливо.
Ровену помістили в окрему кімнату.
Ребека теж опинилася у окремому приміщенні.
Про те, що поранений – Айвенго, нормани, крім Моріса де Брасі, не
дізналися.
У найважчому становищі опинився Ісаак – його ув'язнили у підземеллі.
Де Брасі, Фрон де Беф та Бріан де Буагільбер вважали полонених своєю
здобиччю.
Якщо від Сакса та Ательстана Фрон де Беф вимагав викупу, то мета Моріса де
Брасі була іншою. Він вважав, що найбільшу користь принесе йому шлюб з Ровеною.
Бріан де Буагільбер всупереч обітницям та заборонам зібрався зробити
іудейку своєю коханою.
Проаналізуйте цитати про поведінку в полоні Ровени та Ребекки
Ровена
«…під її (Ровени) величавою самовпевненістю приховувалася м'яка й ніжна
душа. Тому, коли леді Ровену спіткала біда, що загрожувала їй самій, її
коханому та її опікунові, коли її воля зіштовхнулася з волею сильної, рішучої і
безсоромної людини, яка мала владу над нею і зважилася скористатися своєю
могутністю, вона занепала духом і розгубилася.
Вона ковзнула очима навкруги, ніби шукаючи допомоги, зітхнула, потім здійняла стиснені руки до неба і вибухнула гірким плачем.»
Ребека
— То чого ж тобі треба від
мене, — запитала Ребека, — якщо не багатства? Між нами не може бути нічого
спільного: ти християнин, я юдейка. Наш союз був би однаково беззаконним в очах
і вашої церкви, і нашої синагоги.
— Це справді так, — відповів
тамплієр, розсміявшись. — Одружуватися з юдейкою! О ні, хоч би вона була
царицею Савською!.. Мої обітниці не дозволяють мені кохати жодної дівчини
інакше, як par amours, — так я хочу кохати й тебе. Я лицар Храму. Поглянь, ось
і хрест мого священного ордену.
— І ти насмілюєшся посилатися
на хрест в таку хвилину! — вигукнула Ребека.
— Якщо й так, — сказав
тамплієр, — то чого тобі цим перейматися? Адже ти не віриш у цей благословенний
символ нашого порятунку.
— Я вірю в те, чого мене
навчили, — заперечила Ребекка, — і нехай пробачить мені Бог, якщо моя віра
помилкова. Але яка ж твоя віра, сер лицар, якщо ти посилаєшся на свою найбільшу
святиню тоді, коли збираєшся порушити найурочистішу з ваших обітниць — і
лицарських, і релігійних?
Немає коментарів:
Дописати коментар