Виконайте тест:
Пропоную матеріал для повторення : 👇
Означення відокремлюють, якщо вони:
- стосуються члена речення, вираженого особовим займенником: Як вона там, бідолашна? (М. Стельмах):
- стоять після означуваного слова-іменника, особливо якщо перед ним уже є означення: В небі, чистім і прозорім, сонце сяє (М. Рильський ). Пік мороз в ту сніжну зиму, довгу і сувору (Д.Луценко). Дівчата, заквітчані яскравими вінками, йшли до річки.
- виражені дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова: Ще спить земля, укутана снігами (Д.Луценко):
- виражені дієприкметниковим зворотом або одиничним дієприкметником, що стоїть перед означуваним словом, але має обставинно-причинове значення: Скуті кригою страшною, сплять озера і гаї (Олександр Олесь). Здивований, хлопець постояв ще трохи, а потім рушив (Є. Гуцало).
- якщо вони стоять перед означуваним іменником і мають обставинний відтінок (причини) у значенні Заклопотана хатніми справами, Катря не помітила (чому?), що вже вечір.
Відокремлюватись можуть непоширені й поширені
прикладки, виражені іменником або іншою частиною мови в значенні іменника.
Прикладки
відокремлюють, якщо вони стосуються:
• власного імені і стоять після нього: Нехай почує вся земля про
мужнього Франка Івана, сина коваля. (П. Тичина);
• власного імені, стоять перед ним, але мають
додаткове обставинне значення: Тонкий знавець фольклору. Максим Рильський
записував і зберігав його для нащадків (З підручника );
• загального іменника та стоять після нього і є поширеними:
Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках,
перший раз пішов сьогодні в школу ( М. Рильський );
• особових займенників: Іду я, степів перехожий, радію од щастя землі (В.
Сосюра). Щасливиця, я маю трохи неба (Л. Костенко).
Завжди відокремлюють прикладки, виражені
сполученням слова чоловік, чолов'яга, дівчина, хлопець, дід, людина і
под. з іншими словами: Веде хана на припоні Сірко - хлопець
молодецький (Л. Забашта). Немолодий чолов'яга, бригадир був неабияким майстром
(К.Лубенець).
Якщо прикладка, що стоїть перед пояснюваним
словом, має тільки означальне значення, її не
відокремлюють: Директор школи Василь Маркович був
схвильований вкрай (О. Довженко).
Завжди відокремлюються обставини, якщо вони виражені:
- дієприслівниковими зворотами: Заплакала хвиля, упавши до ніг;
- одиничними дієприслівниками: Пташині хори, натомившись, поволі затихають.
На письмі відокремлені обставини виділяють
комами. В усному мовленні – паузами та інтонацією.
Не відокремлюють виражені одниничними
дієприслівниками обставини, якщо вони стоять безпосередньо після
дієслова-присудка і мають значення обставини способу дії: Чайка
скиглить літаючи. Сонце сходило не поспішаючи.
Дієприслівникові звороти фразеологічного типу
комами не виділяють:
Тікати не чуючи ніг. Сидіти склавши руки.
Відокремлюють обставини, виражені іменниками зі
словами незважаючи на ..., починаючи з ..., на випадок ..., за наявності
... -.
Незважаючи на вітрець, робилося душно (Григорій Тютюнник ).
Обставини зі словами завдяки, внаслідок,
усупереч, відповідно до, згідно з, залежно від, наперекір, з причини, у
зв'язку з можуть відокремлюватися за бажанням автора.
Додатки, виражені іменниками або займенниками з прийменниками крім (окрім), опріч, за винятком, на відміну від, поряд з або словами замість, зокрема, навіть, наприклад, можуть відокремлюватися: Крім хору, палац мас незабаром збагатитись ансамблем народних інструментів (Олесь Гончар). У лісі, опріч мене, є ще хтось (Є. Гуцало).
Додатки, що відокремлюються, можуть:
• означати предмет, який чимось відрізняється від інших названих у реченні предметів (вони приєднуються до речення прийменниками крім, опріч, на відміну від, за винятком);
• конкретизувати зміст сказаного (приєднуються словами наприклад, зокрема, навіть);
• указувати на заміщення предмета (такі приєднуються прийменником замість).
Можна прослухати:
Немає коментарів:
Дописати коментар