Ф. Петрарка - перший гуманіст Європи

 

Епохою розквіту культури країн Європи стала доба  Відродження, або Ренесансу, яка охоплює ХІV-ХVІ століття і є переходом від середньовіччя до нового часу. Що ж мала відродити доба Відродження? Культуру Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Доба Відродження – це доба бурхливого розвитку міст і торгівлі, доба великих географічних відкриттів,  доба послаблення впливу церкви на життя суспільства, доба звільнення людей від феодально-кріпосницької залежності. Добу Відродження називають добою гуманізму. Слово «гуманізм» походить від латинського humanus, що означає «людяний». Своєрідним маніфестом доби Відродження стала урочиста промова італійського філософа Пікко делла Мірандоли «Про гідність людини», який, звертаючись до співвітчизника, стверджував: «Тобі дана можливість впасти до рівня тварини, але також і можливість піднятися до рівня істоти богоподібної – лише завдяки  особистій внутрішній волі».

 Доба Відродження прийшла на зміну добі Середньовіччя.

   1. Пригадайте, розглянувши таблицю!

Таблиця  «Порівняння світоглядних позицій Середньовіччя  та Ренесансу».  

Середньовіччя	Відродження
1.    У центрі Всесвіту – Бог, який вершить долі людей.	У центрі Всесвіту – людина,яка спілкується з Богом як з абсолютом совісті.
3.   Призначення людини визначене наперед Всевишнім.	Людина сама вибудовує свою долю.
5.   Любов – високе релігійне почуття, звернене до Бога.	Любов поширюється на земних людей.
7.   Особистість цінується за її становищем у суспільстві та багатством.	Основний критерій оцінки людини – її особисті якості.
9.   Засудження життєвих радощів, розваг, насолоди,вони оголошені диявольськими спокусами.	Епікурейські є неодмінним складником людського життя.

  2. Перегляньте та прочитайте!

Явище Петрарки величезне.  Ось уже більше 600 років людство шанує великого італійця перш за все за те, що він, мабуть, як ніхто інший сприяв настанню нової епохи. Особа, поет, мислитель, фігура суспільна - в ньому нероздільні.

 Франческо Петрарка — поет і історик, один із найосвіченіших людей свого часу.

 Його вирізняла особлива любов до класичної давнини, пристрасна віра у відродження Риму та Італії, нечуваний авторитет, який дозволяв йому наставляти пап та імператорів і навіть робити їм суворі догани.

 Петрарка був увінчаний лавровим вінком римським сенатом, офі­ційно визнаний великим поетом, істориком і римським громадянином.

 1304 р. — народився в Ареццо у сім'ї Петракколо ді Паренцо та Елет-ти Каниджані. Батько-флорентієць; після приходу до влади гібеллінів (у 1302 р.) був вигнаний із Флоренції. Слід зазначити, що Петрарка, на відміну від Данте, не дуже страждав через це.

 1316 р. — в університеті Монпельє вивчає право протягом 4-х років.

 1326р. — помирає батько Петрарки. Франческо разом із братом Джерардо обирають духовне поприще. Отримавши сан «світського ка­ноніка», від подальшої церковної кар'єри відмовляється.

1327р. — у церкві Св. Клари зустрічає Лауру, яку покохав із першо­го погляду і на все життя. Це кохання буде нещасливим для Франческо, але саме завдяки йому з'являються на світ його поетичні твори на­родною (італійською) мовою, що отримають назву «канцоньєре», або «Книга пісень».

 1340р. — одночасно надходять пропозиції про увінчання лавровим вінком від Паризького університету та Римського сенату. Петрарка, що мріє про повернення колишньої величі Риму, його відродження, обирає пропозицію Римського сенату. Король Роберт Анжуйський благослов­ляє його вибір та дарує йому пурпурову королівську мантію.

 1341р. — Петрарка увінчаний лавровим вінком на Капітолійському холмі у Римі.

 1348 р. — під час епідемії чуми помирає Лаура. 1374 р. — Петрарка помирає в Аркуа.

 

 Збірка Ф.Петрарки «Книгу пісень» 

 

«Книга пісень», або «Канцьоньєре» — збірка сонетів та віршів, на­писаних італійською мовою. Роботу над цією книгою Петрарка почав, коли закохався у Лауру, і продовжував протягом усього життя. Сонети народжувалися і тоді, коли двадцятирічної Лаури не стало. Книга має два розділи: «На життя мадонни Лаури» та «На смерть мадонни Лаури». Кохання не залишило поета, воно лише стало просвітленим і трагічним водночас.

  3. Перепишіть в зошит та вивчіть поняття!

(якщо є подібні записи, не писати)

 

 Теорія літератури:

 

Анафора – єдинопочаток; повтор окремого слова або групи слів на початку цілого ряду віршових рядків, строф.

 

Катрен – чотиривірш, строфа із чотирьох рядків, яка вживається і в неповному римованому вірші і в неримованому.

 

Терцет – тривірш, який може виступати, як самостійний твір або бути складником більшої строфи, пов’язаним з перехідним римуванням.

 

Сонет – тверда віршова форма, ліричний вірш, який складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцетів) з різними видами римування.

 

Ода – похвальний, ліро-епічний вірш видатним особам, визначним подіям, написаний в особливо піднесеному, урочистому тоні.

 4.  Прослухайте сонети Петрарки, прочитайте в підручнику ст. ! 

5. Вивчіть один сонет напам'ять! (на вибір сонет Ф. ПЕТРАРКИ  або В.ШЕКСПІРА)

Дякую за увагу!