Стародавнівй Рим. Вергілій - Енеїда | СКОРОЧЕНА КНИГА

Старода́вній Рим  — одна з цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста — Рима, яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника — Ромула. Стародавній Рим був цивілізацією, яка виросла з маленької землеробської громади, заснованої на Апеннінському півострові ще в X столітті до н. е. 

Розглянь на карті! Так розширювались володіння Римської імперії, починаючи з Римської республіки. 

Епоха Октавіана Августа "золота епоха" культури Риму.

Публій Вергілій Марон

Найвидатніший поет епохи Октавіана Августа — Публій Вергілій Марон — народися 15 жовтня 70 року до н. е. у селищі Анди неподалік Мантуї. Майбутній засновник "золотої латини" походження був вельми незнатного: його батько (за одною версією) був гончаром, чи (за другою версією) поденним робітником у державного чиновника Магія, з дочкою якого він згодом одружиться. Завдяки наполегливій праці батька та фінансовій підтримці тестя сім'я Вергілія досягла певних статків, що дозволило не тільки дати синові добру освіту, але й залишити йому у спадок невеличкий маєток поблизу Мантуї.

Освіту Вергілій здобував у риторичних школах Кремона, Медіолана й Рима. Не маючи ораторських здібностей, він лише один раз виступив у суді, а потім повернувся до батьківського маєтку, де займався сільським господарством і літературною працею. Перші вірші молодого поета привернули увагу впливового на той час державного діяча, оратора та історика Асінія Полліона, який, між іншим, цікавився і літературою. Саме він допоміг Вергілію повернути свій маєток, який було конфісковано в ході кампанії надання земельних наділів колишнім воїнам, звільненим у запас. Для цього Асінію Полліону довелося особисто звернутися до Октавіана Августа.

 «Буколіки» - збірник  пастуших поем. Тематика віршів традиційна для буколістичного жанру: оспівування кохання, щедрот життя. Вергілій збагатив буколістичний жанр розробкою теми дружби, діалогами про життя. Буколіки були популярними в античності, жанр досяг свого розквіту в період Відродження у творчості Петрарки, Боккаччо.

«Георгіки» спираються на іншу поетичну традицію - оспівування праці. У чотирьох поемах Вергілій представляє чотири галузі господарства: рільництво, садівництво, тваринництво, бджільництво.

Поема була написана на замовлення Октавіана Августа  для того, щоб посилити увагу народу до сільського господарства, піднести дух радості праці і повернути населення до роботи після тривалих війн.

 "Енеїда" Вергілія

Поема «Енеїда» написана в останнє десятиліття життя Вергілія. Твір залишився незакінченим через смерть автора. Вергілій спирався на відомі зразки (Гомер), але в його епосі відчутний власний стиль, виблискує ерудиція, талант.

Поема складається з 12 книг (9996 віршів), поділяється на 2 частини по 6 книг. Кінцевою метою Вергілія було утвердити думку, що родовід Октавіана Августа сягає часів Еллади. Вергілій береться довести походження імператора від Енея, він не просто виконує замовлення Октавіана Августа, а сприймає його майже як Бога, адже Октавіан не раз рятував його у житті.

В основі поеми лежить міф про Енея як засновника римської держави та троянського предка Августа. Октавіан Август був всиновлений Юлієм Цезарем, рід якого брав початок від Іула (Асканія), сина Енея. А сам Еней був сином Анхіса та богині кохання Венери, отже, божественне походження римських імператорів не повинно було піддаватися сумніву. Однак поема присвячена не римському імператору, а Енею («Ратні боріння й героя вславляю, що перший із Трої, долею гнаний, прибув до Італії»), в обличчі якого оспівується велич майбутньої історії Риму та імперії Августа, і саме такого погляду в майбутнє антична література до Вергілія ще не знала. Римському поету вдалося поєднати міф та історію. Вся майбутня історія Риму як вічного міста уводиться в поему завдяки пророцтвам, снам, видінням, які постійно отримує Еней та які ведуть героя назустріч його долі. У цьому сенсі важливі наявні в поемі провіденціальний характер передбачення та «цілеспрямованість історичного часу».

Прослухай скорочено "Енеїду" Вергілія!