Кафка - письменник, створений
своєю біографією.
Д.Затонський
...не було у світі письменника, у
творчості якого власне життя і власна доля грали б таку вирішальну роль, як у
Кафки.
Д.Затонський
Франц був єдиним сином у сім'ї Германа та Юлії Кафки. Крім Франца, було два молодші хлопчики і три молодші дівчинки. Обидва брати, не досягнувши і дворічного віку, померли до того, як Кафці виповнилося 6 років. Сестри загинули в час Другої світової війни в нацистських концентраційних таборах в Польщі. Отже він був свідком не однієї смерті. До того ж був дуже хворобливим.
З 1907 р. Кафка розпочав службу
у системі страхування, де працював багато років, спочатку - дрібним службовцем
у страховому товаристві, потім - у конторі зі страхування від нещасних
випадків, розслідуючи справи, пов'язані з виробничим травматизмом. Службові обов'язки
були для нього обтяжливими, проте служби він не полишав. Значною мірою вона Кафку
влаштовувала: робота у конторі тривала тільки до обіду, отож решту часу він
віддавав письменницькій праці. Однак заробляти на життя пером Кафка у жодному
разі не хотів. А тому й тягнув безрадісну службу аж до пенсії, на яку
передчасно вийшов через сухоти. За життя Кафка мав безліч хронічних захворювань, які підривали
його здоров' я - туберкульоз, мігрень, безсоння, нариви тощо. Кафка вважав, що не доживе до
40 років через слабке здоров'я. Розповіді і роздуми письменника - відображення його власних
неврозів і переживань, які допомагали йому подолати свої страхи.
Вважали, що Кафка був інтровертом, тобто мав тип темпераменту,
що характеризується підвищеною
спрямованістю на власні переживання та відрізнявся високою чутливістю до
зовнішніх подразників.
Світоглядні позиції Ф. Кафки та
філософські погляди на людину і світ
Світовідчуття письменника
визначили три основні конфлікти його внутрішнього
життя. Це протистояння батькові, який в очах письменника
уособлював авторитарну владу з її байдужістю до особистості, тотальною
присутністю та абсурдністю дій.
Другою проблемою був шлюб, який сприймався Кафкою як
нерозв'язна суперечність між прагненням через одруження здобути незалежність
від батька й страхом зашкодити літературній творчості. Унаслідок цих коливань
кілька його заручин так і не завершилися шлюбом. Усі стосунки Кафки із жінками
були далекими від загальноприйнятих: нерішучість, страх, сумніви мучили не лише
його самого, а й завдавали страждань його обраницям, у чому прихильники
психоаналізу вбачають ознаки садомазохізму. Недаремно у щоденнику митець
занотував: «Любов, ти ніж, яким я завдаю собі болю».
Третім болючим питанням
внутрішнього світу митця була власна літературна творчість. Заняття літературою він
розцінював як єдиний зміст свого буття, проте здебільшого відчував гостру
незадоволеність творами, що виходили з-під пера.
Людина,
за уявленням Франца Кафки
- самотня комаха, їй нізвідки чекати
допомоги,
- жертва долі,
- приречена на самотність,
страждання, муки, які і складають весь сенс її існування.
- Світ навколо неї ворожий.
- Суспільство чуже людині,
негуманне, вбиває в ній кращі якості: доброту, милосердя, співчуття, любов до
ближнього.
Про Ф.Кафку після ІІ Світової
війни говорили, що він жив у трьох світах: світ, де він раб і підкорявся
законам; світ батька, який наказував і обурювався з приводу невиконання
наказів; світ, у якому жили вільні і щасливі люди. Кафка
перебував завжди у декількох світах. В реальному світі працює офісним клерком. Існував
світ, де він знайомиться з іншими людьми, пише свої твори і подекуди
веселиться. Інший світ у його щоденниках. Там він нещасливий і пригнічений, усе
йому не миле і полегшенням буде смерть. Страждання
і ще раз страждання. Саме таке почуття Кафка плекав усе своє життя. В своїх
щоденниках він розказує, що його усе життя переслідує безсоння і мігрені. Але
він насправді ніколи не боровся з ними. Після декількох днів без сну Кафка був
роздратованим і переляканим. Йому ввижалися різні химерні сновидіння, а бідна
голова творила різного роду дивацькі фантазії. Головний біль не проходив, але
Франц продовжував знущатися над собою. Адже в стражданнях творяться великі
діяння. Не заперечуємо того факту, що він хворів. Але не
варто не брати до уваги слова самого Кафки: "Безсоння нерозривно пов'язане
з творчим процесом". Він цілком і повністю усвідомлював свої дії, коли не
намагався серйозно взятися за лікування свого безсоння. А навпаки, все більше і
більше відсторонювався від цього світу. Зі своїм головним болем і його
наслідками. Окрім мігрені і безсоння Кафка мав ще й інші
хвороби. Він був страшенно худий, неприродньо худий, при своєму рості важив
всього на всього 55 кілограм. Страхітлива картина. Кафка сам це розумів і
відчував відразу до свого тіла. Звичайно, він хотів позбутися
своїх недуг. Але робив це в досить дивний спосіб. Наприклад, коли йому пропонували
випити заспокійливі таблетки від безсоння, він знаходив тисячу і одну причину
чому цього не варто робити. Натомість кожного дня займався легенькою
гімнастикою і пив непастеризоване коров'яче молоко. Ці методи були, м'яко
кажучи, не дуже дієвими. Але Кафка вірив, що так полегшить свій стан. Помер він
від туберкульозу в страшних муках. Хвороба мучила його чотири роки і таки
перемогла, змученого і душею, і тілом
Літературна
творчість Кафки
Літературна праця виконувала для
нього психотерапевтичну функцію —тому він мало публікувався за життя.
У творчості письменника можна прослідкувати
поєднання різних течій.
Світ - це нагромадження людських
страждань (експресіонізм). Експресіоністи проголошували
єдиною реальністю суб'єктивний духовний світ людини. Часто темою
експресіоністичних творів стає зображення внутрішнього стану «маленької людини»
у період усіляких соціальних зрушень, що ми й знаходимо у творах письменника.
«Потік свідомості», песимізм
(ідеї Бергсона);
світ абсурдний, де «Бог помер» (ідеї
Ніцше і риси екзистенціалізму).
Кафкіанізм - поєднання буденного і фантастичного,
трагічного та іронічного, абсурдного і закономірного. Все, що
відбувається у кафкіанському світі не має логічного пояснення, але дає
можливість відчути порушення духовних зв'язків: руйнацію моралі, поширення
суспільного хаосу в світі. Вторгнення фантастичного у кафкіанський світ не
супроводжувалося якимись романтичними казковими ефектами, воно ні у кого не
викликало подиву, сприймалося, як щось природне.
Провідна тема творчості:
відчуження людини і дегуманізація
світу Мотиви творів
- знеособлення та відчуження
особистості
- ізольованість людини, її
приреченість на страждання
- безнадійність людського
існування
- напівбунт, напівпокора героїв
- конфлікт особистості з
таємничою й абсурдною владою
- бюрократизація державної влади
- абсурдність буття
- песимізм
Науковець Дарел Шарп,
провівши глибоке дослідження щоденників прозаїка, дійшов такого висновку: «З
клінічного погляду стан Кафки можна охарактеризувати як невротичну депресію.
Попри інші симптоми (тривожність, безпорадність, занижена самооцінка,
невпевненість, самокритичність), у нього також спостерігались: пригніченість,
нерішучість, суперечливість, амбівалентність, в’ялість, безсоння, хронічний
головний біль». Так, про все це ми довідуємось винятково з його нотаток.
Образ Грегора
Замзи “Перевтілення”
Головний герой
твору“Перевтілення” уособлює в собі всі страхи, особливості психіки, характеру та темпераменту Франца Кафки. Він «маленька
людина», безсила перед жорстокістю світу і його абсурдністю, але герой до кінця
зберігає шляхетність, гідність та інші найкращі людські якості. Щоб
зрозуміти головного героя новели “Перевтілення”, треба поглянути на світ очима
Кафки. А світ йому здавався ворожим і сповненим зла. Тут людина може
перетворитися на жука і не дістати і краплі співчуття та розуміння. Перевтілення
Грегора на комаху – яскрава метафора відчуження людини від усього світу.
Втративши людську подобу, герой опинився за межами людського існування.
В
образі Грегора Замзи вгадується сам автор Франц Кафка – самотній і таємничий
геній XX століття.
Спробуй розшифрувати кроссенс
Немає коментарів:
Дописати коментар