Пригадай!
Є така поезія Верлена,
Де поет себе питає сам
У гіркому каятті: «Шалений!
Що зробив ти зі своїм життям?»
О якби лиш не таке питання
На вечірнім виписалося тлі,
Коли хмарка жевріє остання
Острівцем на березі землі,
Коли стигнуть води сизуваті
І синіють шиби у вікні,
Коли присмерк заглядає в хаті
І шепоче в лад самотині!
Як палає світле листя клена!
Місто вдалині як гомонить!
НІ! Рядком розпачливим Верлена
Я не хочу вечір цій зустріть!
Прочитай!
https://irinarogova.blogspot.com/2016/03/10_30.html#more
Ознайомся!
Немає коментарів:
Дописати коментар