Слово Веда означає "знати",
"вінець знання", "достовірні знання". Воно стосується
знання, що має божественне ("апаурушея" санскр. - надлюдське)
походження. Веди, в основному, є гімнами, які виконувались жерцями у славу
богів. Багато віків ці гімни не записувались.
"Ріг
Веда",
"Веда хвали", складається з 1017 гімнів, зібраних у десяти книгах.
Більша частина віршів прославляє Агні, бога вогню, й Індру, бога дощу й небес.
Користуватись цими гімнами можуть тільки люди, обізнані в духовних питаннях.
"Яджур
Веда", відома
як "Веда жертвопринесень", містить інструкції по проведенню
жертвопринесень. "Сама Веда", "Веда піснеспівів",
складається з 1549 віршів, багато з яких зустрічаються в іншому контексті в
"Ріг Веді".
"Сама
Веда"
особливо прославляє небесний напій сому (нектар безсмертя).
"Атгарва
Веда" містить
різні пісні й обряди, в основному призначені для лікування хвороб. Говориться,
що коли людина жадає матеріальних благ життя за життям, вона мусить здійснювати
жертвопринесення, описані у Ведах.
Чотири
Веди заохочують задоволення матеріальних бажань через поклоніння півбогам.
Наприклад, хто шукає удачі, має поклонятись богині Дурзі, а той, хто жадає
сили, повинен шанувати Агні, бога вогню. Хто прагне багатства, повинен шанувати
Васу, а той, хто хоче, щоб тіло його було сильним - Землю. Ті, хто хочуть мати
гарне потомство, повинні вшановувати великих предків, Праджапаті. У будь-якому
разі, ведична література говорить про півбогів не як про продукт уяви, але як
про наділених владою виконавців вищої волі, які управляють справами всесвіту.
Природа не діє сама по собі, за будь-яким її проявом стоїть особистість.
Наприклад, Індра розподіляє випадання дощів, а Варуна відає морською стихією.
Це подібно до того, як, побачивши досконало сконструйований автомобіль,
прозорлива людина бачить за цим вам розум конструктора.
Шива – бог руйнівник
Всесвіт
у ведах створений з двох суперечливих начал:
- рита – істина, гармонія, духовний зміст;
- анрита -
безлад, хаос, відсутність істини
Деякі
веди українською мовою переклав П.Ріттер.
У
найголовнішому ведичному міфі (який є основним і для дохристиянських вірувань
слов'ян, зокрема українців) ідеться про викрадення сонячної сили злим демоном
Врітрою і звільнення її богами Індрою та Вівшу, тобто про чергування пір року.
Відлуння цього міфу збереглося в Україні, зокрема в петрогліфах (наскельних
зображеннях) відомого кургану Кам'яна Могила поблизу Мелітополя. Існує версія,
що арії (першотворці ведичної міфології і релігії) почали свій довгий шлях до
Індії саме з Приазов'я, тобто з
нині
українських земель.
Немає коментарів:
Дописати коментар