Відгук про прочитаний твір О.Генрі «Останній листок»
Автор: Казмірчук Діана, учениця 7 – Б класу Судилківської ЗОШ І – ІІІ ступенів Шепетівського району Хмельницької області
Вчитель. Денисюк Ольга Григорівна
За своє життя я встигла прочитати багато різних творів. Кожен із них по-своєму цікавий, про кожен можна багато говорити. Але я хочу зупинитися на творі, який прочитала цього літа. Це новела О. Генрі «Останній листок». Автор уславлює людську віру у життя, взаємодопомогу, стверджує – не за яких умов не можна втрачати надію на краще.
Події новели відбуваються у сумній, сірій квартирі, де мешкають дві подруги-художниці. Уява хворої на пневмонію дівчини пов’язує залежність її життя з листям плюща, що опадає. З останнім опалим листочком воно скінчиться. Неймовірно, жахливо! Та Джонсі справді марніє щохвилини, рахуючи листочки, які цупко тримаються гілочки.
З таким ходом справ не може миритися подруга. Сью шукає допомогу і знаходить її там, де, здавалося б, ні на що не можна сподіватися. Вчинок невдахи-художника Бермана врятував ситуацію: листочок, намальований ним на стіні будинку, не міг полетіти слідом за вітром тож й повернув Джонсі віру у те, що вона буде жити. Шкода лиш Бермана, який, застудившись під час роботи, помирає. Але, я гадаю. він буде жити у пам’яті дівчат, у шедеврі, який залишився на стіні, у свідомості читачів твору.
Новела «Останній листок» сповнила мене якимось неймовірними почуттями, не дитячими думками про своє життя. Я зрозуміла, як важливо вірити у життя, бути готовим допомогти іншим у скрутну хвилину.
Вчитель. Денисюк Ольга Григорівна
За своє життя я встигла прочитати багато різних творів. Кожен із них по-своєму цікавий, про кожен можна багато говорити. Але я хочу зупинитися на творі, який прочитала цього літа. Це новела О. Генрі «Останній листок». Автор уславлює людську віру у життя, взаємодопомогу, стверджує – не за яких умов не можна втрачати надію на краще.
Події новели відбуваються у сумній, сірій квартирі, де мешкають дві подруги-художниці. Уява хворої на пневмонію дівчини пов’язує залежність її життя з листям плюща, що опадає. З останнім опалим листочком воно скінчиться. Неймовірно, жахливо! Та Джонсі справді марніє щохвилини, рахуючи листочки, які цупко тримаються гілочки.
З таким ходом справ не може миритися подруга. Сью шукає допомогу і знаходить її там, де, здавалося б, ні на що не можна сподіватися. Вчинок невдахи-художника Бермана врятував ситуацію: листочок, намальований ним на стіні будинку, не міг полетіти слідом за вітром тож й повернув Джонсі віру у те, що вона буде жити. Шкода лиш Бермана, який, застудившись під час роботи, помирає. Але, я гадаю. він буде жити у пам’яті дівчат, у шедеврі, який залишився на стіні, у свідомості читачів твору.
Новела «Останній листок» сповнила мене якимось неймовірними почуттями, не дитячими думками про своє життя. Я зрозуміла, як важливо вірити у життя, бути готовим допомогти іншим у скрутну хвилину.
Для перевірки письмової роботи:
1. Де познайомилися Сью та Джонсі? (За столом в одному італійському ресторанчику.)
2. Що рахувала Джонсі в зворотному порядку, дивлячись у
вікно? (Листки на плющі.)
3. У чому був
шанс хворої Джонсі, за словами лікаря? (У
її бажанні жити.)
4. Що
Берман малював уже кілька років? (Вивіски
та рекламу.)
5.Чому саме
Берманові Сью розповідає про хворобу Джонсі і її фантазії про смерть? (Більше нікому було розказати, довіряє
йому.)
6. Які деталі
свідчать, що Джонсі починає одужувати? (Вона
просить дзеркало і хоче написати фарбами Неаполітанську затоку.)
7. Що поєднувало Сью та Джонсі? (Їхні погляди.)
8. Як автор в новелі називає хворобу? (Містер Пневмонія.)
9. Що було найкращим шедевром Бермана? (Листок плюща, намальований на стіні будинку.)
10.Чому
захворів і помер Берман? (Застудився,
малюючи під дощем листок плюща.)
11. Чому Сью
назвала цей листок шедевром Бермана? (Бо
він врятував життя Джонсі.)
12. Чи була справжньою дружба між дівчатами? (Так. Вони знайшли спільну мову, переживали
та дбали одна про одну.)
Немає коментарів:
Дописати коментар