«Чорнобильська мадонна» — твір про
Чорнобильську трагедію. Поема стала одною з найяскравіших серед численних
відгуків митців на Чорнобильське лихо, а саме: поем С. Йовенко «Вибух» та Б.
Олійника «Сім», документальної повісті Юрія Щербака «Чорнобиль», роману
Володимира Яворівського «Марія з полином в кінці століття» тощо.
«Чорнобильська мадонна» — образ
нашого століття. Поема увійшла до збірки «Храм сонця» (1988). За жанром
«Чорнобильська мадонна» — поема, та вона настільки своєрідно поєднує все, що
стосується причин та наслідків трагедії, що її визначають як поему-мозаїку.
Своєрідність композиції. Поема
побудована за законами модерністського мистецтва, і деякі дослідники порівнюють
її з «Гернікою» Пікассо. Вона складається з 25 окремих розділів, що поєднані
тематично, хоч і розрізняються за жанром. Так «Пролог» — це лірика, а вставка
«З канадської листівки «Мадонна атомного віку» Василя Курилика, 1971» — це
проза. «Хрещатицька мадонна» — це балада, «Солдатська мадонна» схожа на міф.
«Баба в целофані» поєднує трагічне й смішне, а деякі розділи тяжіють до сатири.
Наприклад, «Бенкет в пору СНІДу», «Мати і христопродавці», «Ода молодості». Так
досягається широка всеохватність подій і проблем, пов'язаних із Чорнобильською
катастрофою, яка торкнулася усієї Землі. Цим і пояснюється вселенський характер
образів і широке узагальнення, до якого вдається автор, щоб осмислити причини й
наслідки події.
Смисл назви поеми. Він стає
зрозумілим одразу після прочитання епіграфів, що відображають моральні застави
життя українського народу: священне ставлення до матері й засудження негідної
поведінки щодо неї. Тож І. Драч, змальовуючи сучасну — Чорнобильську мадонну,
ставить її поряд з образом Божої матері.
...Як намалювали на задану тему
богове мистецтво, Протягом тисячоліть — від Рубльова до Леонардо да Вінчі, Від
Вишгородської мадонни до Сікстинської, Від Марії Оранти і до Атомної Японки...
Логічність цього образу тим
переконливіша, що поет звертається до Святого Письма, до його пророчих
попереджень, які так страшно збулися: «І третій ангел просурмив, і впала з неба
зоря велика, що палала, як смолоскип, і впала на третину річок і на джерела
вод. Ім'я зорі мовиться — «полин», і стала третина вод полином, і багато людей
померло від вод, бо прогіркли» (Новий Завіт. Одкровення, 8 вірш 10). Відомо, що
чорнобиль і полин є назвою одної трави. Так завершується коло і набирає вселенських
масштабів те, що сталося.
Художня своєрідність поеми. Художня
своєрідність поеми насамперед виявляється у багатстві символіки. Головний
образ-символ дав назву поемі. З давніх-давен людство створило чимало образів
Божої Матері, що захищали, оберігали в різних ситуаціях. Іван Драч у поемі
створює образ Матері Божої, який зазнає цілої низки перевтілень: Солдатська
мадонна, Атомна мадонна, мати генерала тощо. Читач розуміє, що то саме Мати
Божа ішла в саркофаг до загиблих, залишаючи вервечку слідів на піску. Подаючи
образи Матері Божої у земних втіленнях, поет розв'язує проблему совісті, її
невідворотного суду й відповідальності людства за майже загублений світ.
Біблійні образи допомагають збагнути вселенський розмір лиха й осмислити
символічний його смисл для історії людства. Поет згадує про Ісуса-спасителя,
про царя Ірода, якого проклинає людство за жахливий злочин. Саме через ці
образи поет розкриває моральні проблеми, пов'язані з Чорнобильською трагедією.
Образна палітра поеми. Аналізуючи
проблему буття людини під час і після аварії на ЧАЕС, поет кількома влучними
мазками малює емоційно-образну картину: «паморозь сива бузку посивілого», «у
рудому лісі, що сонця рудіший», «лічильник Гейгера пищить так потойбічно». В
основі цих образів метафора, порівняння, які дають уявлення про трагедію
насильства над природою і стан людини, що збагнула увесь жах події. Зміна ритму
від віршованого рядка до прози або ритмізованої прози допомагає на емоційному
рівні збагнути біль землі, яка зазнала зради своїх дітей — людства. «Чорнобильська
мадонна» — вирок совісті. Іван Драч, розповідаючи про різні прояви
Чорнобильської трагедії, доходить висновку: катастрофа на ЧАЕС має моральні
витоки, як і наслідки. Поет апелює до людської совісті й моралі, аби запобігти
новим екологічним катастрофам:
За безладу безмір, за кар'єри і
премії, Немов на війні, знову вихід один: За мудрість всесвітню дурних академій
Платим безсмертям — життям молодим...
Немає коментарів:
Дописати коментар