Коментар
Діоген — давньогрецький філософ, який за легендою жив у діжці.
Принц і злидар — герої повісті Марка Твена «Принц і злидар» — схожі один на
одного англійський принц Едуард Тюдор і маленький жебрак Том Кенті, які ля
велінням долі помінялися своїми ролями; потрапивши в незвичне середовище, кожен
із них відкрив для себе важливі істини.
Дайте відповіді на
питання
·
З якими почуттями героїня вірша згадує про своє дитинство?
·
У яких кольорах авторка змальовує минулі роки? Що, на вашу думку, можуть
означати ці кольори?
·
Якими вам видалися стосунки матері й доньки, домашня атмосфера у вірші?
·
Назвіть літературні твори, їх авторів і персонажів, що згадуються у вірші
М. Цвєтаєвої.
·
Назвіть імена та прізвища композиторів, що згадуються у творі. Чому саме
вони, на вашу думку, були близькими серцю героїні вірша?
·
Які епізоди з книжки «Пригоди Тома Сойєра» ви впізнали у вірші М.
Цвєтаєвої?
·
Визначте в тексті слова, речення, засоби пунктуації, які вказують на сильні
емоції, переживання героїні.
Краса слова
·
У віршах, як і в прозових творах, є свої герої й героїні. Як правило» вони
не мають імен. Автор віршів веде душевну розмову з читачем, використовуючи
слово «Я»-, але це не означає, що він (або вона) пише тільки про себе. У
поетичному творі розкриваються почуття, настрої, думки, які близькі й іншим
людям. Хоча автор і використовує «Я», але має на увазі не тільки себе особисто,
а й те, що може бути важливим як для його часу, так і для багатьох поколінь, у
тому числі для нас із вами.
·
У вірші М. Цвєтаєвої «Книги в
червоній палітурці» героїня трохи схожа на саму письменницю. Бона щира,
відверта, любить музику й художню літературу, а ще — сумує за своєю матір ю,
рідним домом, де їй було тепло й затишно. Однак героїня твору є втіленням не
тільки особи самої авторки, а й рис багатьох людей, які люблять читати, слухати
музику «фантазувати» мріяти (тобто і нас із вами).
Висновки
Доля не завжди була прихильною до Марини Цвєтаєвої. Їй із сестрою довелося
пережити жахливі роки революцій і війн, які розлучили їх із батьківщиною і
зруйнували дім дитинства, в якому їм було так тепло й затишно в колі улюблених
книг, які під звуки музики вони читали біля тата й мами… Однак навіть у
найважчі роки втрат і печалі Марина Цвєтаєва знаходила спасіння й душевну
розраду у творчості. Силою творчої уяви вона линула у світ свого дитинства,
світ мистецтва, любові й людяності, де почувалася вільною і щасливою.
Немає коментарів:
Дописати коментар