11 класам

Готуємося до контрольної роботи!

Із літератури першої половини ХХ століття. Основні тенденції розвитку драматургії. Творчість Ф.Кафки.  Тест.


1. Основні тенденції розвитку драматургії.

Проаналізуйте за допомогою порівняльної таблиці.

Об’єкт порівняння	«Стара драма»	«Нова драма»
Трагедія	Життя персонажа	Життя особистості в суспільстві
Предмет зображення	Людина в незвичайних ситуаціях	Людина у власноруч створеній ситуації
Центр уваги	Зовнішнє зіткнення окремих особистостей	Внутрішні, глибинні протиріччя самої дійсності, зіткнення ідей
Драматичний конфлікт	Вади й чесноти людини	Ідеали людини
Жанр	Трагедія, комедія, драма	Синтетичний — трагікомедія («драма ідей»)
Головний герой	Узагальнений тип людини	Людина середнього класу, неординарна особистість
Решта героїв	Головні та другорядні, позитивні та негативні	Усі важливі, характери неоднозначні
Автор	Відтворює дійсність, повчає, робить висновок	Відтворює духовні пошуки. Не дає однозначних відповідей
Читач, глядач	Спостерігає, отримує враження	Переживає разом із героями, дискутує з ними та про них
Кінець(фінал) твору	Завершений розв’язкою	Відкритий, незавершений, спонукає до суперечок, роздумів

«Нова драма» на зламі століть поставила в центрі уваги особистість, але не соціальну, а духовну, індивідуальність переживання й відчуття якої визначають загальну атмосферу епохи. Драматурги намагалися показати «трагедію життя», а не «трагедію в житті», закликали до осмислення глибинної суті дійсності, звільнення людського духу, пошуку гармонії. Театр став «інтелектуальним», «дискусійним». На перший план вийшов внутрішній конфлікт, а не зовнішня дія. У «новій драмі» стали помітними риси модернізму: символізму, імпресіонізму, неоромантизму та ін.

Засновником «нової» драми був норвежець Генрік Ібсен. Успіх його п’єс надихнув інших драматургів: Г. Гауптмана (Німеччина), Б. Шоу (Англія), А. Стріндберга (Швеція), М. Метерлінка (Бельгія), Е. Золя (Франція), А. Чехова (Росія).

Новим на сценах театрів був показ картин повсякденного життя, розкриття його злободенних соціальних і моральних проблем. Перед глядачами постали звичайні для них картини побуту банкірів, комерсантів, адвокатів і навіть робітників, злидарів. Автори порушували нові проблеми, наприклад, жіноче питання. Посилився критичний, викривальний пафос п’єс.

Було переосмислено природу всіх елементів драматичного твору. Оскільки в житті сумне часто поєднується з комічним і навпаки, розвивається жанр трагікомедії. Замість «любовних трикутників», таємниць, кримінальних злочинів (зовнішньої інтриги), у центрі уваги — ідейні конфлікти (Б. Шоу), внутрішня прихована інтрига (М. Метерлінк), складна гра підтекстів (А. Чехов).

Герої відзначаються суперечливими характерами, інколи важко визначити, хто з них головний персонаж (як, наприклад, у А. Чехова). Дійові особи розмовляють сучасною літературною мовою, використовуючи побутову та жаргонну лексику. П’єси більше не мають зрозумілого, завершеного закінчення: читачеві й глядачеві пропонується відкритий проблемний фінал — запрошення до дискусії, роздумів і власних висновків.

«Нова драма» стала одним із найцікавіших загальноєвропейських явищ, яке зробило свій вагомий внесок у справу гуманізації суспільства.

2.Розгляньте презентацію:

Накресліть таблицю.

Грегор Замза

№п/п	До перетворення	Після перетворення
1.	Відмова від особистого щастя.	«Я повинен, щоб там не стало, залишити постіль…»
2.	Мрія сестри стала його мрією.	«Пане управляючий! Пожалійте моїх рідних!..»
3.	Приниження на службі, робота без задоволення.	«…він повинен своїм терпінням і тактом полегшити страждання сім’ї…»
4.	Жаліє матір, хвору на астму; переживає за батька, в якого немає роботи.	«розумів, що сестрі не легко бачити його, тому заховався під простирадло…»
5.	Радіє з того, що в сім’ї достаток, що він може бути корисним.	«мріяв про те, щоб сестра залишилась із ним у кімнаті, і він би тоді розказав їй, як хотів влаштувати її в консерваторію…»
6.	Бажання мати улюблену справу, бути людиною із власною гідністю.	Будучи комахою, зберіг людську гідність і почуття.

Тема «маленької людини» дістає у Кафки гіперболічного узагальнення. Безвихідь людини у світі зла і жорстокості. Пошуки душевної рівноваги в сім’ї, любов, що межує із самозреченням, безпорадність перед несподіваними випробуваннями на життєвому шляху – всі ці питання хвилюють письменника. Але виною цьому не тільки є його власні проблеми у стосунках із людьми. Проблема набагато ширша. ХХ століття – створення нових видів зброї, нових засобів знищення людства, фашистських ідей щодо оволодіння світом – де тут місце для звичайної людини? Вона тільки засіб для досягнення мети сильної особистості, її можна знищити, розтерти з пилом землі – і нічого у світі не зміниться, бо знищена тільки маленька комашка у всесвіті – людина. Це не тільки особиста проблема письменника.

3. Доповніть уявлення про твір Ф.Кафки прочитанням статті в підручнику.

Бажаю успіху!