Зарубіжна література 7 клас

Тема.

Вірші зарубіжних поетів про дружбу та кохання. Р. Бернс«Любов» (1794) . Поетизація високого почуття, розкриття його сутності.

Про любов сказано багато. Прочитайте та подумайте над мудрими висловами відомих людей.

Любов  наділяє  благородством  навіть  тих,  кому  природа  відмовила  в  ньому. (В.Шекспір)

Найбільше  щастя  в  житті -  це  впевненість,  що  тебе  кохають.  (В.Гюго)

Любов,  як  свічка:  від   великого  подиху  вітру — розгорається, а  від   легенького  вітерцю — гасне.        (І.Франко)

Ознайомтесь!

                             Біографічний нарис про Р. Бернса 
Робер Бернс – національний поет Шотландії, її гордість. Донині в невеличкому поселенні Аллоуей недалеко від містечка Ер збереглася глиняна хатина, в якій 25 січня 1759 року народився майбутній поет. Батько Р. Бернса – селянин-бідняк – безрезультатно боровся зі злиднями. Він був змушений виплачувати поміщикові третину врожаю і постійно боявся боргової тюрми.
Але він розумів величезне значення освіти і намагався дати її своїм дітям.

 Спочатку Роберт і його брат відвідували школу, що знаходилася далеко від дому. З часом батько майбутнього поета і ще декілька фермерів за власні гроші запросили для своїх дітей приватного вчителя – 18-літнього юнака Мердока (майбутнього вченого). Енергійна і здібна людина, він навчив свого улюбленого учня Роберта англійської мови, граматики і французької мови, а пізніше поставляв йому книжки для самоосвіти.                                                                                                   
Роберта надихала любов до рідної Шотландії, до її національних героїв. З вдячністю поет згадував стару Бетті Давидсон, яка жила в будинку його батька і знала силу-силенну народних казок, поетичних переказів, легенд і пісень. Мати поета мала чудовий голос і часто співала Робертові народні шотландські пісні, старовинні балади, що на все життя збереглись у пам’яті її первістка.                                                     
У ранній юності Бернс нічим не відрізнявся від своїх однолітків – дітей селян. Цілими днями він до сьомого поту працював у полі, а ввечері любив потанцювати у веселій компанії.                                                         
Та родину Бернсів переслідували кредитори. І тільки смерть врятувала батька Роберта від боргової тюрми. Але один із перших шанувальників таланту Бернса – адвокат Гамільтон – допоміг сім’ї взяти в оренду невеличку ферму, що допомогло їм вийти зі скрути.             
У перші роки своєї творчості Бернс йшов відомою дорогою своїх попередників – мандрівних співаків і поетів. Його долю змінила публікація збірки поезій у 1786 році, що стала популярною серед різних верств населення. Але поет був упевнений, що можновладці швидко розчаруються в ньому, і не помилився. Його поезія дедалі більше ставала загрозливим і небажаним явищем для аристократів, адже вона захищала бідняків і прославляла чесних і справедливих людей.                 
 Багатолітня непосильна праця в полі підірвала здоров’я Р. Бернса – у нього розвинулася важка форма ревматизму. Поет помер 27 липня 1796 року. Йому було лише 37 років. Очевидці згадували, що за його труною йшло близько 12 тисяч людей – так шотландці вшановували пам’ять свого національного генія.                                                                                
За своє недовге життя Бернс написав кілька сотень віршів. Основою поетичної творчості Роберта Бернса була гаряча віра у щасливе майбутнє. Поет мріяв, щоб життя було влаштоване за принципом добра. А тому його поезії і зараз дарують не тільки Шотландії, але й усьому людству світ високих прагнень і справжніх почуттів.

Його  поезія  нікого  не  залишає  байдужим,  він  писав  прості  і  гарні  пісні,  які  співали  по  всій  Шотландії. Він  був  чудовим  ліричним  поетом  і  міг  писати  гумористичні  і  сатиричні  вірші,  оспівуючи  вірне  кохання, дружбу  і  свою  маленьку  Шотландію.                                                                                                

“У мене  не  було  бажання  стати  поетом,  поки  кохання  не  охопило  всього  мене, а потім  уже  прийшли  Вірші  і  Пісні,  вони  стали  тією  безпосередньою  мовою,  якою  говорило  моє  серце,”- так  писав  про  себе  Роберт  Бернс  в   1783р.

Р. Бернс «Любов» (1794)

.                                                           Коментарі.

Вірш «А Red, Red Rose» уперше з’явився в 1794 р. в журналі «Scots Songs», виданий за сприяння популяризатора шотландських пісень П. Урбані, з яким певний час співпрацював Р. Берне. Поет щиро вірив у те, що шотландська пісня не повинна загубитися в минулому. У передмові до твору П. Урбані писав, що вірш «А Red, Red Rose» він отримав від «відомого шотландського поета», який почув подібні слова з уст простої сільської дівчини.                                                          У шотландському діалекті англійської мови слово любов — luve в оригіналі вірша використовується на позначення дієслова любити, але воно пишеться з великої літери в значенні кохана.

Пам’ятник Джин Армор. м, Дамфріс (Шотландія)

Прочитайте оригінал та переклади.

* * *

О my Luve’s like a red, red rose,

That’s newly sprung in June:

О my Luve’s like the melodie,

That’s sweetly play’d in tune.

As fair art thou, my bonnie lass,

So deep in luve am I;

And I will luve thee still, my dear

Till a’the seas gang dry,

Till a’the seas gang dry, my dear,

And the rocks melt wi’ the sun;

And I will luve thee still, my dear,

While the sands o’life shall run.

And fare-thee-weel, my only Luve!

And fare-thee-weel, a while!

And I will come again, my Luve,

Tho’ ’twere ten thousand mile!

* * *

Моя кохана — пишна рожа,

Краса весняних днів;

Моя кохана — мелодійний,

Приємно-зграйний спів.

Яка краса твоя безмежна,

Така й любов моя;

Тебе любитиму я, поки

Всі висохнуть моря.

І висохнуть моря, кохана,

И розтопиться граніт;

Тебе любитиму я, поки

Не западеться світ.

Прощай, прощай, моя кохана,

Я йду, я йду звідсіль!

Та знову я прийду, кохана,

И за десять тисяч миль!

(Переклад Василя Мисика)

* * *

Моя любов — рожевий квіт

В весінньому саду,

Моя любов — веселий спів,

Що з ним я в світ іду.

О, як тебе кохаю я,

Єдиная моя!

Тому коханню не зміліть,

Хоч висхнуть всі моря.

Нехай посхнуть усі моря,

Потануть брили скал,

А ти навік любов моя, —

Аж згасне сонця пал.

Прощай, прощай, мій рідний край,

Прощай, моя любов,

Та де б не був я, мила, знай —

Прийду до тебе знов!

(Переклад Миколи Лукаша)

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. Назвіть ознаки народної пісні у творі. 2. Охарактеризуйте образ ліричного героя. 3. Які образи природи сприяють увиразненню сили кохання?

Порівнюємо. Зіставте текст оригіналу й переклади твору Василя Мисика та Миколи Лукаша. Які художні домінанти оригіналу відтворили перекладачі? Знайдіть відмінність між перекладами.

Книжка і комп’ютер. За допомогою Інтернету прослухайте пісню на слова Р. Бернса у виконанні шотландського співака Е. Стюарта. Яке враження справила на вас ця пісня? Які слова стали її лейтмотивом?

Краса слова

Запишіть в зошит!

Провідна тема вірша — кохання та його значення в житті людини. Краса кохання розкривається через образи троянди та музики, що є традиційними символами у фольклорі. Силу почуття підкреслюють гіперболи: нехай посхнуть усі моря, потануть брили скал.

• Які ще художні засоби використовує автор для зображення кохання?

Випишіть!