Альбер Камю — видатний французький
письменник-екзистенціст.
…Людина в боротьбі з долею не має
інших аргументів, окрім того єдиного, що вона
- людина, ось чому потрібно рятувати людину, якщо хочемо врятувати те
уявлення, яке люди склали собі про життя
А.Камю
Ознайомтеся з повідомленням про А.Камю.
Запишіть про А.Камю!
Альбер Камю належить до тих знакових
митців ХХ ст., які своєю
творчістю вчинили бунт проти несправедливості життя.
Щоправда, бунтівний дух письменника змусив його коливатись «зліва направо» та
навпаки, але в цьому була логіка: митець шукав і не знаходив свого шляху —
шляху надії, людяності й добра. «Ми живемо у світі, де треба обирати: стати
жертвою чи катом. Цей вибір не простий. Мені завжди здавалося, що, по суті,
немає катів, є лише жертви. Безперечно, у кінцевому підсумку».Такого трагічного
висновку дійшов Альбер Камю ще 1945 року. І мав для цього чимало підстав…
Народився майбутній письменник 1913
року в Алжирі, який на той час був французькою колонією, у сім’ї наймита, який
через рік після народження сина помер під час Першої світової війни від ран.
Мати, іспанка за походженням, працювала прибиральницею в багатих сім’ях. Дитина
зростала в злиднях. Освіту Альберу пощастило здобути тільки завдяки допомозі
одного з учителів ліцею, який виклопотав для нього стипендію. Під час навчання
в Алжирському університеті юнакові доводилося працювати, що призвело до
виснаження організму й захворювання на сухоти. Однак юнак був життєрадісним та
енергійним, жадібним до знань і розваг, чутливим до краси природи й до глибин
духовної культури.
«Я перебував,— писав згодом Камю,—
десь на півдорозі між злиднями та сонцем. Злидні не дозволяли мені повірити,
нібито все гаразд в історії і під сонцем; сонце навчало мене, що історія — це
ще не все. Змінити життя — так, але тільки не світ, який я
обожнював».Захоплення середземноморською природою і французькою філософією
через деякий час стали основою його світогляду й естетики.
Камю бере активну участь у
громадському житті. 1934 року він вступає до комуністичної партії, з якої
виходить через три роки; проводить антифашистську пропагандистську роботу,
організовує самодіяльний театр, співпраціює з незалежною лівою пресою.
Розпочинає писати перший варіант роману «Сторонній» і нотатки до есе «Міф про
Сізіфа».
Навесні 1940 року Камю вперше
приїздить до Франції, куди остаточно переселяється через рік. В окупованій
країні він приєднується до руху Опору, друкується в підпільній газеті «Комба»,
а згодом очолює її. У 43–44 рр. Камю публікує в нелегальній пресі «Листи
німецькому другові», у яких засуджує спроби виправдати людиноненависницьку
ідеологію фашизму. На цей час він уже був відомим письменником, в основі його
творчості лежав екзистенціалізм.
ЗАПИШІТЬ
Розгляньте та побудуйте схему в зошиті.
Робота зі словником літературознавчих термінів (запишіть в зошит)
Екзистенціалізм(лат.існування) — течія модернізму в літературі. Виникла напередодні Другої світової війни. Характерні риси — суб’єктивізм, індивідуалізм, песимізм, етичне заперечення будь-якого насильства.Представники екзистенціалізму:Г. Марсель,Ж. П. Сартр,С. де Бовуар,А. Камю.
Причини виникнення екзистенціалізму (запишіть)
1. Моральна, економічна, політична криза, що охопила людство перед Першою,
Другою Світовими війнами
2. Стрімкий розвиток науки й техніки та використання технічних досягнень
проти людини (військова техніка, зброя)
3. Наближення знищення людства (відкриття й застосування ядерної зброї,
наближення екологічної катастрофи)
4. Посилення жорстокості (знищення людей в концтаборах, поява тоталітарних
режимів, що зумовлюють знищення особистості)
5. Безсилля людини перед природою, техногенним суспільством
Основні
категорії
1. Екзистенція – внутрішнє буття. Те ядро
людського “я”, котре робить індивіда
неповторною особистістю
2. “Прикордонна ситуація” –
період в житті людини, коли вона в пору
глибоких потрясінь відкриває свою екзистенцію, починає розуміти, що жити слід
лише заради екзистенції
3. Вибір і воля
4. Стоїцизм – мужність бути
ПРОЧИТАЙТЕ
В основі екзистенціалізму, за А.
Камю, твердження абсурдності буття, уявлення про світ як про царство хаосу й
випадковостей. Людина бере на себе відповідальність за свою долю. Уже акт її
народження свідчить про те, що з’явилась вона у світ попри свою волю і бажання.
Людина з’являється на світ із смертним вироком, термін виконання якого їй
невідомий. Її вбивають хвороби, старість, війна, кати, злидні, навіть сонце, як
у романі «Сторонній». Людина народжується не тоді, коли лунає її перший крик, а
тоді, коли силою свого розуму вона створює себе як мислячу істоту. Тоді вона
відмежовується від природи й протистоїть суспільству. Сонце, каміння, море не
співчувають людині в її духовній драмі. І суспільство також вимагає від неї
покірності й віри в уже існуючі цінності. Воно карає за бунт за допомогою
армії, поліції, суду, громадської думки. Таким є внутрішній конфлікт романів і
п’єс письменника-екзистенціаліста.
Водночас Камю проголошував, що розум
людини, яка усвідомлює абсурдність буття, не мириться і не може змиритися із
цим. Людина, що мислить, кидає виклик абсурдові й не має надії остаточно його
подолати.
Воєнні й перші повоєнні роки
позначені надзвичайною творчою активністю письменника. 1947 року виходить у
світ роман «Чума», у якому, за його власним твердженням, відбувається перехід
від «етапу абсурду» до «етапу протесту».
У 50-х рр. Камю переживає світоглядну
й творчу кризу — він не знаходить відповіді на складні питання, які ставить
перед ним і суспільством життя. Так, піддаючи критиці й запереченню буржуазне
суспільство Франції та всього Заходу, митець не приймає і соціалізм Східної
Європи в його сталінському варіанті.1957 року А. Камю одержав Нобелівську
премію. На початку 1960 року письменник
загинув в автомобільній катастрофі.
Роман «Чума»
Образом чуми я
хочу передати атмосферу задухи, в якій ми томились,
атмосферу
загрози й вигнання, в якій ми жили. Водночас я
поширюю його значення на буття в цілому. Це дає можливість уявити собі тих,
кому судилося
минулої війни зазнати
страждань і душевних мук.
Явний зміст
“Чуми” – це боротьба європейського руху опору
проти фашизму
Спільні риси
чуми і війни
·
Зміна побуту: черги, нестача продуктів,
води, мародерство
·
І чума і війна – це погранична ситуація
·
Кожен робить свій вибір
·
Виникає “проблема героїзму”: чи вважати
героями тих,
хто просто чесно виконує свої обов’язки
·
Виникає проблема “позитивного вчинку”
·
І чума, і війна торкається усіх, не
вибираючи
за положенням у суспільстві, багатством, віросповіданням
·
Перемогти їх можна тільки об’єднавшись
разом
·
Їх можна перемогти, але немає гарантії,
що вони
не повернуться
Прочитайте роман А.Камю «Чума» за посиланням:
або
Немає коментарів:
Дописати коментар