Сюжет "Іліади". В поемі Гомера розповідається лише про один епізод Троянської війни.
Події відбуються на десятому році битви, — про гнів Ахілла та його наслідки. Ахілл розгнівався на царя Агамемнона, вождя походу еллінських племен проти іонійської Трої. Жрець бога Аполлона Хріс прийшов до табору греків, щоб звільнити свою дочку Хрісеїду, полонянку Агамемнона. Але цар прогнав Хріса, і Аполлон за те насилає на греків моровицю. Ахілл намагається врятувати військо і вимагає від Агамемнона повернути Хрісеїду жрецю. Той нарешті погодився, однак заради помсти відбирає в Ахілла його полонянку Брісеїду. Розгніваний Ахілл відмовляється брати участь у війні. Його матір, богиня Фетіда, просить Зевса покарати ахейців. Зевс насилає на них численні поразки. Ахілл, уболіваючи за ахейців, дозволяє своєму другові Патроклу взяти свою зброю і відігнати від грецьких кораблів троянське військо. Але Патрокл гине від руки Гектора. Смерть друга надзвичайно вразила Ахілла. Він забуває про свій гнів і вступає в бій. Ахілл поборов чимало троянців, у тому числі й Гектора, тіло якого у помсті за друга не віддає троянцям. Він глумиться над тілом Гектора: волочить його по землі навколо могили друга, не дозволяючи поховати ворога. Старий батько Гектора, Пріам, приходить до табору ахейців і на колінах просить Ахілла віддати йому тіло сина. Сльози й волання батька вразили серце Ахілла, і він віддає тіло. На прохання Пріама Ахілл на одинадцять днів припиняє війну, щоб троянці могли належним чином поховати Гектора, віддати йому належну шану. За віруваннями давніх греків, душа померлого не допускалася в царство тіней, доки його тіло не було гідно поховане. На цьому «Іліада» завершується.
Ø У міфах історія Троянської війни має своє продовження. На десятий рік облоги Трої греки за порадою мудрого Одіссея побудували величезного дерев'яного коня, де сховалися найкращі воїни (решта відпливли на кораблях у море). Один із греків навмисне залишився, щоб потрапити у полон і розповісти троянцям, що кінь — дарунок їм від ахейців, котрі начебто припинили війну й поїхали додому. Довірливі троянці забрали коня в місто, а вночі звідти вийшли греки і розпалили вогнище, подаючи знак своїм кораблям повернутися. Почалася велика кривава битва. У вогні палала Троя. Хто не помер від меча — загинув від пожежі. Старий Пріам, останній цар Трої, сховався у храмі, де його вбив син Ахілла. Сам Ахілл загинув біля мурів Трої, його вбив Паріс, стрілу якого Аполлон спрямував у вразливе місце героя — його п'яту. Грецькі герої сперечалися за зброю Ахілла, яка дісталася Одіссею.
Вираз «троянський кінь» означає: підступний, небезпечний подарунок.
Боги, прихильники троянців, розгнівані хитрістю Одіссея, прирекли його на десятилітні мандри і численні смертельні небезпеки, про що й оповідає поема «Одіссея». Серед небагатьох троянців, що врятувалися, був Еней, котрий багато мандрував і зрештою потрапив у Лаціум (Північну Італію), де його нащадок Ромул заснував Рим. Менелай після перемоги над Троєю помирився з Єленою і відплив у рідну Спарту.
Немає коментарів:
Дописати коментар